Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 90

Спеціалізовані пакети містять методи, використовувані в конкретній пред­мет­ній галузі. Це досить повний набір традиційних методів, який інколи доповнюється ори­гі­нальними методами та алгоритмами, створеними розробниками пакета. Ці пакети дозволяють досліднику зробити повний аналіз за результатами експертів.

Але існують ситуації, коли у зв’язку з відсутністю достовірної інформації вико­рис­тання статистичного методу є неможливим. Тоді можна використовувати сис­тему підтримки ухвалення рішень "Прототип" [2, с. 14]. Схема ухвалення рішення, яка підт­ри­мується системою, пропонує використання багатокритеріальних експерт­них суджень і узгодження колективних думок. У системі існує механізм захисту від передчасних висловлювань експертами своїх оцінок (суджень). Цей апарат працює тим ефективніше, чим більша кількість експертів оцінює кожен об’єкт.

___________

Література: 1. Скибінський С. В. Маркетинг. — Львів: Вид. "Місіонер", 2000. — 640 с. 2. Горский П. С. Система поддержки принятия решений "Прототип". Руко­вод­ство поль­зо­ва­теля. — М.:, Дело, 2000. — 16 с.

Подпись: © Петряєв О., 2003

УДК 658.012.45

Петряєв О.

Способи поведінки керівника

у взаєминах з підлеглими

Всеосяжним засобом організації управлінської діяльності є влада, яка реалі­зу­ється в способах поведінки керівника, тобто стилі керування. Питання про те, хто, чому і завдяки яким особистим якостям стає керівником, вивчається в теоріях лідерства.

Існує чотири основних підходи до розробки цих теорій: теорія рис, поведін­ко­вий підхід, ситуаційний підхід і теорія адаптивного керування. Ці підходи характери­зу­ють і різні етапи розвитку даної проблеми: вона еволюціонувала від першого під­ходу до четвертого [1].

Відповідно до теорії рис лідером може бути не будь-яка людина, а лише та, яка має певний набір особистісних якостей. При цьому, як правило, відзначаються такі якості, як ініціативність, інтелект, воля, рішучість, активність, енергійність, упев­не­ність, дружелюбність, відповідальність, надійність, пильність, красномовство та ін. Хоча ці якості є необхідними, їх недостатньо: людина не може стати керівником тільки завдяки тому, що має деякий набір особистісних якостей. Різні ситуації та типи управлінської діяльності вимагають наявності різних здібностей та якостей.

Відповідно до поведінкового підходу, ефективність управлінської діяльності визначається не стільки особистісними якостями керівника, скільки його манерою, стилем поведінки стосовно підлеглих. Найважливішим внеском цього підходу в теорію управління стало поняття стилю керування.

Специфіка цього підходу полягає в тому, що встановлені в ньому стилі керу­ван­ня були виділені на основі головного критерію — форм реалізації керівником своїх владних повноважень. Виявилося, що саме ступінь делегування керівником своїх повноважень і тип влади, який він використовує, мають вирішальний вплив на манеру його поведінки, на стиль керування. Якщо керівник прагне концентрувати владу у своїх руках, то виникає крайній тип керування — авторитарний. На проти­леж­ному полюсі розташований інший крайній тип — тип ліберального керування. Лібе­раль­ний керівник схильний максимально делегувати іншим відповідальність, врахо­ву­вати їхню думку, ухвалюючи рішення, а часто — навіть іти в них на поводі і т. д.

Між крайніми типами знаходяться різні варіанти третього основного стилю керування — демократичного. Демократичний лідер спирається на уявлення про вмотивованість людей потребами більш високого рівня — у соціальній взаємодії, в успіху, у самовираженні. Він намагається створити таку ситуацію, за якої люди мог­ли б самоактуалізувати себе, а робота як така була б для них стимулом, тобто він прагне забезпечити внутрішню мотивацію діяльності.