Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 114

Найважливішим напрямком маркетингу на ринку праці є маркетинг ідей, що припускає виховання трудових ідеалів. Найбільш розробленим напрямком марке­тин­гу ідей є система профорієнтації, що є формуванням потреби до певного виду праці, яка приносить максимальну користь і працівнику і виробництву, тобто доз­во­ляє зрівноважити потреби суспільства і власні потреби у виборі професії. У сучас­них законодавчих актах відзначається необхідність формування суспільної думки, тому одним із напрямків діяльності Державної служби зайнятості є організація зв’язків із громадськістю і засобами масової інформації. Державне регулювання спрямоване на забезпечення конкурентного середовища на ринку праці і може здійснюватися за наступними напрямками: підтримки розвитку інфраструктури посередників на ринку праці, підвищення конкурентоспроможності окремих сегментів незайнятого населення, зниження трансакційних витрат для сегментів роботодавців. Найбільш істотним елементом державного регулювання ринку праці є розробка законодавчих актів, що регламентують діяльність суб’єктів і посередників ринку. Держава здій­снює програми маркетингу, мотивуючи учасників ринку в одних процесах, і реалізує програми демаркетингу, перешкоджаючи розвитку інших процесів. На макрорівні до­цільно здійснювати маркетинг ідей і профорієнтацію, у той же час, за рахунок пе­ре­­дачі приватним фірмам функцій посередництва при працевлаштуванні і про­фе­сій­ному навчанні, можна знизити державні витрати на реалізацію програм зайня­тос­ті, одночасно підвищуючи якість послуг посередників завдяки розвитку конку­рен­ції. Однак аналіз законодавства свідчить про недостатню підтримку і стимулювання розвитку приватних посередницьких фірм на ринку праці. Істотну роль відіграє держава в розробці цільових програм підтримки і працевлаштування безробітних, але в ос­нов­ному вони орієнтовані на неконкурентоспроможні групи населення. Знижу­ються мож­ливості фінансування активних програм за рахунок високого відсотка виплат допомог у витратах служб зайнятості.

Оскільки концепція маркетингу спирається на урахування соціально-економіч­ної поведінки суб’єктів ринку, велике значення має регулювання на мікрорівні. До особ­ли­востей трудової поведінки працівників можна віднести переважання соціаль­ного ас­пек­ту задоволеності працею над економічним, що знижує дієвість цінових сти­му­лів на зміну трудової поведінки, негнучкість якої призвела до того, що сфор­мо­вана професійно-кваліфікаційна структура ринку праці у сфері виробництва не- сприйнятлива до відносин у сфері виробництва, що змінилися. Для вирішення цих проб­лем необхідно, щоб учасники ринку набули якості суб’єкта, який активно госпо­да­рює, що можливо при форму­ван­ні маркетингу ідей. При удосконалюванні механізму регулювання ринку праці на мік­ро­­рівні першорядним повинне стати забезпечення ефективної взаємодії робото­дав­ця і найманого робітника шляхом формування інте­ресу в роботодавців до Дер­жав­ної служби зайнятості за рахунок професій­ного підбору персоналу, поліпшення інформаційного забезпечення, досягнення мак­си­маль­ної мобільності, зміни струк­ту­ри пропозиції праці у бік поліпшення квалі­фі­каційного складу.

Аналізуючи розвиток приватних і державних установ, покликаних організо­ву­ва­ти і регулювати процеси у сфері зайнятості, можна побачити відсутність взаємодії між ними, що призводить до невідповідності між попитом та пропозицією на послуги і різку регіональну різницю в рівні розвитку ринку праці. Пріоритетний розвиток Дер­жав­ної служби зайнятості пояснюється державною підтримкою і програмою її роз­вит­ку. На думку автора, переважний розвиток державних установ в інфраструк­турі ринку праці не дає можливості вільної діяльності суб’єктів, тому що, наслідуючи роз­роб­лені програми, державні посередники не завжди враховують ситуацію, що скла­да­ється. Якщо на макрорівні створення жорстких умов функціонування суб’єктів — най­важ­ливіший аспект регулювання, то на мікрорівні ефективність може бути досяг­ну­та тільки з урахуванням реагування на мінливі потреби суб’єктів. Отже, на ринку праці необхідно створювати можливості для розвитку приватних посередницьких фірм як умови максимального охоплення ринку послугами інфраструктури і коор­ди­нації з роботою Державної служби зайнятості, вивчення і застосування досвіду роботи кад­ро­вих агентств з метою їхнього законодавчого втілення.