Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 102

В економічно розвинутих країнах вже давно визначено, що увага до етичних норм поведінки в суспільстві прямо пропорційно залежить від рівня життя людей.

У курси навчання бізнесу на рівні університетів включають етику як обов’яз­ко­вий предмет, завдяки чому підприємці отримують необхідні знання.

Етична поведінка підприємця на ринку товарів, послуг є складовою внутріш­нього середовища організації, яка підпорядкована його власному впливу і формує його імідж (гудвіл) у зовнішньому середовищі.

У бізнесі розвинутих країн виділились різні філософські підходи, що базуют­ь­ся на сукупності відповідних принципів. А саме: утилітаризм, дотримання прав людини, справедливість.

Утилітаризм — це філософський принцип ухвалення етичних рішень, в основі якого лежить прагнення до максимального блага для більшості людей.

Якщо підприємець або менеджер дотримується зазначеного принципу, то він старанно вивчить вплив всіх альтернативних рішень на всі зацікавлені сторони, а потім зробить такий вибір, який принесе найбільше задоволення більшості людей. Потрібно виключити ті альтернативи, які влаштовують лише вузьке коло людей, чи ті з них, які не задовольняють потреб більшості. Корисність такого підходу залежить від вміння аналізувати наслідки своїх рішень. Це вимагає такого рішення, що при­несе користь більшості людей.

Дотримання прав людини — філософський принцип ухвалення етичних ріше­нь, що спрямований на захист честі та гідності кожної, без винятку, людини.

Віра у права іншої людини означає, що керівник вважає себе зобов’язаним їх захищати, що він відхиляє будь-яке рішення щодо порушення прав людини. Так, він не може примусити людей робити вчинки, які протилежні їхнім релігійним або етич­ним уявленням. Він зберігає таємницю щодо захворювань, водночас турбуючись при цьому, щоб інші люди не постраждали від захворювань, тощо. Останнім часом у світовій практиці поняття індивідуальних прав насправді поширилось настільки, що охоплює тепер захист рослин, тварин, землі, води, повітря та інших елементів сере­до­вища, що оточує людей.

Справедливість — філософський принцип, що базується на ухвалення етичних рішень щодо забезпечення рівних прав при розподілі відповідальності і благ.

Справедливість виходить з того, що до всіх людей слід ставитись однаково, що встановлені правила слід виконувати обов’язково, і що ті, хто приносять шкоду іншим, повинні відповідати та відшкодовувати збитки. Виходячи з зазначеного, спра­ведливе рішення — це відверте, неупереджене і розумне рішення, що відпо­ві­дає тим правилам, які застосовуються в даній ситуації.

Ці три підходи не вичерпують один одного. Навпаки, багато керівників керу­ються ними всіма одночасно, намагаючись знайти таке рішення, яке б задоволь­нило найбільшу кількість людей, не порушило прав жодної людини і було б справедливим по відношенню до всіх.

Реструктуризація промислових підприємств як ринковий чинник нормалізації відтворювальних процесів

Завершення приватизаційних процесів, формування різноманітних форм влас­ності та відповідних організаційно-правових форм господарської діяльності — пере­ду­мови ринкової реструктуризації первинних ланок економіки, орієнтованої на на­ла­годження відтворювальних процесів. Основним завданням цього про­цесу є форму­ван­ня здатності підприємств до своєчасної і адекватної пристосо­ва­ності до умов змі­нного ринкового середовища. Тому невід’ємною складовою стра­те­гічного плану­ван­ня діяльності економічних суб’єктів є розробка стратегії і напрямків їх реструк­ту­ри­зації, яка спрямована на організаційний та іннова­цій­ний розвиток. Інакше підпр­и­єм­ство не витримає конкуренції і це призведе до банкрутства. На відміну від під­хо­дів до реструктуризації підприємств як до одноразового процесу, що пов’язаний з адаптацією до ринкового чи трансфор­ма­ційного середовища, до вирішення завдань при­ва­тизації і приведення у від­по­­відність з новими формами власності організаційно-правових форм господар­ської діяльності доцільним є забезпечення безперервності цього процесу з ме­тою постійної й адекватної (якщо можливо, і випереджальної) адаптації у сфор­мованому бізнес-кліматі, що змінюється.