Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 25

Донскова О.

УДК 339.92

Деякі негативні аспекти світової інтеграції

Економічна інтеграція — результат розвитку міжнародної торгівлі товарами та послугами і міжнародного руху факторів виробництва з другої половини XX століття.

Однією з найважливіших цілей інтеграції є вирішення завдань торгової політики.

Інтеграція є внутрішньо суперечливим процесом, оскільки вона відк­риває нові можливості економічного розвитку, але в той же час загострює вже іс­ную­чі або створює нові проблеми.

В економіці процес інтеграції здійснюється насамперед у фінансовій сфері, що знаходить своє відображення у створенні світового фінансового ринку, на якому домінують фінансові холдінги.

Традиційні фінансові інструменти доповнюються новими видами цінних папе­рів та зобов’язань — дериватами, трансакції з якими виявились поза системою пра­во­вого регулювання та відкрили можливості для широкомасштабних спекуляцій, прискорюючи процес відокремлення валютно-фінансової сфери від реальної еконо­міки. Фінансовий ринок став відігравати незалежну від ринку товарів роль, тому що капітал, який акумулюється у сфері фінансових операцій, замість прямих інвестицій у виробництво надходить у спекуляцію.

Розвиток інтеграції світової економіки об’єктивно потребує створення світової валютної системи як інструменту міжнародних розрахунків. Але це означає руйну­вання національних валютних систем і значне обмеження державного суверенітету не тільки у фінансово-кредитній, але й соціально-політичній та економічній сферах.

Інтеграція валютної системи передбачає високий рівень інтеграції в економіці та політиці, тоді як в умовах запеклого суперництва на світовому ринку основних економічних центрів — Північної Америки, Західної Європи та Південно-Східної Азії — цей процес неможливий.

Інтеграція веде до виникнення міцних зовнішніх зв’язків і залежностей, що, в свою чергу, призводить до посилення відцентрових тенденцій, які послаблюють та де­фор­мують традиційні зв’язки та загрожують розпадом суспільства. Захисною реак­цією суспільства є процеси самозабезпеченості.

У ході інтеграції відокремлюється "центр" світової економіки, де концент­ру­ється розробка "високих технологій", міжнародна банківська та комерційна діяльність.

В інтеграційних процесах кілька десятків держав, які майже виключені з си­стеми міжнародного поділу праці, характеризуються низьким рівнем життя, політич­ною та соціальною нестабільністю та є центрами діяльності міжнародних терористичних організацій, наркомафії, є осередками епідемічних захворювань.

У процесі інтеграції завдання держави ускладнюються, а її ресурси змен­шуються, бо все частіше окрема держава стикається з проблемами, джерело яких повністю або частково знаходиться за її межами.

Процес глобальної інтеграції є причиною виникнення зон "нової бідності", соці­альної виключеності, оскільки серед людей, які втратили роботу в результаті посиленого процесу перенесення деяких галузей промисловості в менш розвинені країни, є багато тих, хто не має шансу на перекваліфікацію та перспектив знайти себе на зміненому ринку праці.

Лібералізація торгівлі, що є межею діяльності Світової організації торгівлі (СОТ), сприяє інтересам національних виробництв, які прагнуть розширити свої операції на зовнішньому ринку. Але, з іншого боку, діяльність СОТ суперечить інтересам інших підприємств, які не прагнуть завоювання ринків інших країн, працівники яких розуміють, що доступ до різноманітних благ вони можуть отримати, якщо збе­режуть свої робочі місця.

Процес лібералізації міжнародної тогівлі очолюють промислово розвинені країни, що мають з нього найбільші вигоди. Країни Заходу мають можливість на­пра­вляти розвиток норм СОТ у вигідне для себе русло.

Зниження середнього рівня тарифів у незначній мірі стосується продукції сільського господарства та текстильної промисловості, тобто тих товарів, експорт яких особливо важливий для країн, що розвиваються.