У маркетинговій діяльності найчастіше використовуються два види опитувань: анкетування та інтерв’ювання. Анкетування — це різновид соціологічного дослідження у формі опитування, який передбачає самостійне заповнення анкети респондентом у присутності анкетера або без нього. Інтерв’ювання — опитування респондентів у формі розмови, яку веде інтерв’юер за певним планом і при особистому контакті з респондентом або по телефону із записами відповідей на бланку.
Метод анкетного опитування поширений у світовій практиці дослідження ринку. Його використовують при дослідженні попиту, споживацьких якостей товару, тенденцій у ставленні покупців до цих якостей і товару взагалі, при аналізі покупців, ефективності реклами, реакції на нові товари і под.
Основу сучасних методів опитування та опрацювання результатів становить метод експертних оцінок. Термін "експерт" походить від латинського expertus — досвідчений, той, хто має знання та досвід.
Використання методів експертних оцінок у маркетинговій діяльності обумовлено:
неможливістю описати формулами й символами вплив економічних, соціальних, політичних та інших чинників на продаж окремих товарів;
ускладненнями збору інформації стосовно факторів, які формують попит на товар, зумовлюють його продаж через значну кількість, кількісну невизначеність багатьох з них;
великою динамічністю попиту на товари, яку спроможний охопити метод експертних оцінок.
Експертні оцінки у прогнозуванні продажу товарів вважають науковим інструментом тоді, коли дотримано таких вимог [1, с. 241]:
науково обґрунтованої організації проведення усіх етапів експертизи;
застосування кількісних методів при організації експертизи, при оцінці суджень експертів та при обробці результатів експертизи.
Під час проведення аналізу зібраних експертних даних у відповідності до цілей дослідження та прийнятих моделей необхідно подати інформацію, отриману від експертів у вигляді, зручному для ухвалення рішень, а також визначити узгоджуваність дій експертів і достовірність експертних оцінок.
Існує ряд методів упорядкування, кожний з яких має свої переваги й недоліки, а також сфера ефективного використання. Найбільш розповсюдженими з них є: ранжування, безпосередня оцінка, послідовне порівняння, парне порівняння.
Важливим моментом експертних процедур є оцінка узгоджуваності дій експертів і достовірності експертних оцінок.
Найбільш часто з цією метою використовують коефіцієнт конкордації (згоди), величина якого дозволяє говорити про ступінь узгодженості думок експертів і, як наслідок, достовірності їх оцінок.
Коефіцієнт конкордації визначається за формулою:
,
де — фактична дисперсія сумарних оцінок, даних експертами;
— дисперсія сумарних оцінок, у випадку, коли думки експертів повністю співпадають.
Величина коефіцієнта конкордації може змінюватися в межах від 0 до 1. При W = 0 узгодженості нема, тобто зв’язок між оцінками різних експертів відсутній. При W = 1 — повна узгодженість думок експертів.
Від правильності організації експертизи в значній мірі залежить ефективність результатів отриманих експертних оцінок, в тому числі достовірність цих оцінок.
Обробка результатів експертизи — трудомісткий процес. Для його полегшення застосовують комп’ютерну техніку та відповідне програмне забезпечення.
На сьогодні існує багато пакетів прикладних програм, які дозволяють здійснювати обробку результатів експертизи. Пакети прикладних програм зробили методи аналізу даних більш доступними та наочними: всю чорнову роботу з виконання складних розрахунків, побудови таблиць і графіків взяв на себе комп’ютер, а досліднику залишається в основному творча праця: постановка задачі, вибір методу її розв’язання, інтерпретація результатів.
Статистичні пакети можна поділити на пакети загального призначення та спеціалізовані пакети.
У пакетах загального призначення відсутня пряма орієнтація на специфічну предметну галузь, але вони мають широкий діапазон методів аналізу даних. До цієї групи пакетів належить Statistica, StatGraphics, Stadia, SPSS.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.