Але не завжди посилення власної конкурентоспроможності біржі є достатнім заходом для її виживання. Як правило, у боротьбі за "місце під сонцем" більше переможених, аніж переможців. Тому конкуренція між біржами змушує їх іти шляхом формування біржових альянсів та союзів.
З 1998 року в Західній Європі опрацьовується питання про об’єднання бірж Франкфурта, Лондона, Парижа, Мілана, Брюсселя та Мадрида з метою створення інтегрованого фондового ринку для торгівлі акціями провідних західноєвропейських компаній. Поки що біржі домовились про створення інтерфейсу — системи взаємного доступу учасників торгів.
Достатньо вдалим можна вважати об’єднання Паризької, Амстердамської та Брюссельської бірж у першу загальноєвропейську біржу EURONEXT у березні 2000 року. На даний момент в об’єднання вступила біржа Португалії. Проте об’єднання не призвело до створення єдиної пан’європейської біржі. В рамках EURONEXT кожна біржа продовжує справлятися самостійно.
В той час як західноєвропейські біржі разом із торговельними системами намагаються створити загальноєвропейський торговельний простір, провідні американські торговельні майданчики починають оперувати перспективами глобального фондового ринку.
Нью-Йоркська фондова біржа, наприклад, реалізує ідею створення глобального ринку акцій. У 2000 році цю ідею підтримали фондові біржі Австралії, Японії, Гонконгу, Бразилії, Мексики, Канади, а також європейська біржа EURONEXT. Позабіржова торговельна система NASDAQ намагається створити торговельні майданчики в Європі та Японії, аналогічні тим, що існують у США.
Консолідація торговельних платформ потребує нового підходу до питань клірингу, розрахунків та депозитарного обслуговування. Процес об’єднання "мегабірж" почав пробуксовувати через те, що не відбувається зменшення витрат клієнтів, оскільки не передбачається застосування дешевих механізмів розрахунків. Зменшення витрат на кліринг можна досягти шляхом створення центрального контрагента (central counterparty), що буде функціонувати як "кліринговий дім" і посередник між покупцем і продавцем.
Концентрація всіх розрахунків в одній установі сприятиме значному зменшенню адміністративних витрат, зменшенню обсягів та витрат розрахункових операцій (за рахунок уникнення їх дублювання), а також обмеженню капітальних ризиків. Європейський фондовий форум у грудні 2000 року вже опублікував проект створення єдиного загальноєвропейського центрального контрагента.
Аналіз світових тенденцій розвитку фондового ринку виявився б занадто абстрактним, якщо б ми не намагались оцінити світовий досвід з точки зору його використання в Україні. Зараз в Україні функціонує 7 фондових бірж і 2 торговельно-інформаційні системи, причому в 2001 році частка обсягу торгів на організованому ринку склала лише 13,5% [2]. У випадку, якщо ці інститути не зможуть протриматися до періоду пожвавлення ринку, майбутнє українського ринку цінних паперів може перейти під контроль іноземних бірж та організаторів торгів.
Для того, щоб успішно інтегруватися на регіональному та глобальному рівнях, ринок України повинен бути інтегрованим на національному рівні. Отже, виникає необхідність у консолідації зусиль та створенні єдиної біржової фондової системи України, яка буде мати єдину автоматизовану систему виконання угод та обліку прав власності, єдине інформаційне поле, що відкриє перед емітентом нові можливості виходу як на національний, так і на міжнародний фондовий ринок, а також зможе захистити учасників ринку від порушення їх прав та інтересів.
При цьому необхідно пам’ятати ще й про вдосконалення законодавчої бази, регулятивної політики, зміцнення банківської системи та інших елементів фінансової інфраструктури (страхових компаній, фондів спільного інвестування, приватних пенсійних фондів), а також дотримання цілої низки міжнародних стандартів, що є необхідною умовою не лише для інтеграції фондового ринку, а й для його виживання в умовах глобалізації.
___________
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.