Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 129

Головні характеристики нових корпорацій наступні: глобалізація діяльності ком­панії; побудова компанії на основі мережі; інтеграція сутності та характеру управ­лінської діяльності, функцій управління; гнучкість, адаптивність компанії, самоосвіта; активне використання інформаційних технологій, глобальних інформаційних систем; орієнтація на передбачення; горизонтальні принципи побудови компанії; форму­ван­ня автономних команд (груп) як основи побудови компанії; орієнтація не тільки на ак­ціо­нерів, але й на інших зацікавлених осіб; безмежність компанії; орієнтація на кон­ку­ренцію, основану на часі; орієнтація на задоволення конкретних клієнтів; іннова­цій­ність компанії; орієнтація на додану вартість і на якість.

Нові форми організації та управління корпорацій надають їм більшої гнучкості, адаптивності, більше конкурентних переваг, а отже, — більше можливостей для ви­жи­­вання та експансії. Відповідно, змінюється роль та місце національних фірм у таких компаніях. Якщо, класичні корпорації, маючи ієрархічну будову, центром мали го­лов­ну компанію, яка впроваджувала головну стратегію фірми та підпорядковувала націо­наль­ні фірми цій стратегії, то з розвитком нових корпорацій відбувається делегу­ван­ня основних завдань національних фірм. Національній фірмі надається більша сво­бода в ухваленні рішень та створенні власної підстратегії. Отже, поступово націо­наль­на фірма виступає головним командором процесу розвитку та розширення ТНК.

Для України, як приймаючої ТНК країни, питання місця та ролі національної фірми є актуальним. Оскільки діяльність національних фірм є стратегічно важливою для корпорації, то ТНК прагнутимуть до більшої монополізації різних сфер еко­но­міки приймаючої країни. Оскільки з розвитком нових корпорацій належність фірми до певної ТНК встановити все важче, то в Україні як приймаючій країні може виник­нути загроза монополізації окремих ринків певними світовими ТНК. Отже, з виник­нен­ням нових форм ТНК постають нові аспекти проблеми взаємодії держави та ТНК, представлені національною фірмою.

Ушаков А.

УДК 339.9.012.23

Специальные (свободные) экономические зоны и их роль в прогрессивной трансформации экономики

и региональной политике

Одной из форм привлечения инвестиций является создание специальных экономических зон и льготных режимов инвестиционной деятельности.

Создание свободных экономических зон предполагает достижение таких целей:

обеспечение более полной занятости рабочей силы как непосредственно в экономической зоне, так и за ее пределами;

привлечение инвестиций, особенно в свободно конвертируемой валюте;

организацию в экономических зонах таких производств, продукция которых шла бы на экспорт, не ущемляя при этом уже существующие предприятия, дейст­вую­­­щие на рынке.

На базе использования мирового опыта функционирующих свободных эконо­ми­ческих зон во всем мире были разработаны соответствующие нормативно-пра­во­вы­е до­кументы и принят Закон Украины "О специальных (свободных) эконо­ми­чес­ких зонах".

Организационно-функциональная структура свободных экономических зон достаточно разнообразна. Среди наиболее распространенных в мире свободных эко­номических зон можно выделить следующие: свободные таможенные зоны и сою­зы; зоны свободной торговли; специальные торгово-промышленные зоны; зоны техни­ко-экономического развития; зоны развития новейших высоких технологий (так назы­вае­мые технопарки, технополисы, технико-внедренческие зоны, бизнес-инкуба­то­ры), сво­бодные экспортно-промышленные зоны, сервисные зоны.

Позитивные результаты от внедрения специального режима инвестиционной деятельности достигнуты в Донецкой, Закарпатской, Львовской (СЭЗ "Яворив") об­лас­тях и г. Харькове. На этих территориях сформированы положительные тенденции в инвестиционной и производственной сферах и занятости населения, проведены соответствующие организационные меры по обеспечению их деятельности.