Знаючи, хто наш покупець і що ми збираємося йому запропонувати, ми одержуємо можливість використовувати інструменти маркетингу на практиці, створюючи на ринку образ символічного товару, товару, що підкреслює імідж і соціальний стан його власника. Послідовно, протягом тривалого часу створювати в рекламі і підкріплювати проведенням різних Промо і PR-акцій особливий образ товару чи торговельної марки, максимально наближений до образу та іміджу свого цільового покупця, — це завдання, успішне виконання якого буде означати, що потенційний покупець впізнає себе в іміджі торгової марки і купить даний товар, щоб у такий спосіб підтвердити свій власний імідж через символічне споживання. Причому він не тільки купить даний товар, але й буде згадувати його у своєму повсякденному спілкуванні, тобто тим самим рекомендувати його. Тоді, створивши певний імідж товару і досягнувши асоціації цього іміджу з власним образом цільових покупців, фірмі буде необхідно лише підтримувати цей образ, а імідж, у свою чергу, буде приносити фірмі все нових і нових покупців.
___________
Література: 1. Шевченко Л. С. Введение в маркетинг: Учебно-практическое пособие. — Харьков: Консум, 2002. — 672 с. 2. Райс Э., Траут Дж. Позиционирование: битва за узнаваемость: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Кантуревского. — СПб.: Питер, 2001. — 256 с. 3. Маркетинг: Учебник / Под ред. А. Н. Романова; [А. Н. Романов, Ю. Ю. Коргюлов, С. А. Красильников и др.]. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. — 560 с. 4. Алексей Цысарь. Продажа моды // Новый маркетинг. — 2002. — №8. — С. 52 – 57.
УДК 341.233.1 |
Карлюкова Н. |
Реформування державного фінансового контролю згідно з міжнародними стандартами
Найважливішою галуззю економічного контролю є державний фінансовий контроль. Природно, що завдяки особливому положенню, яке займають державні фінанси у фінансовій системі України і будь-якої іншої країни, розвитку цього контролю повсюдно приділяється особлива увага.
Фактично державний фінансовий контроль у різних формах його прояву існує в більшості європейських країн протягом декількох сотень років. Його організація була дуже схожою: державний контроль не мав місцевих установ, а вся ревізія зосереджувалася винятково в одному централізованому. Практично всюди діяльність державного контролю була спрямована на ревізію дій виконавців і розпорядників зі збору державних доходів і виробництва витрат. Причому ревізія ця в більшості держав зводилася переважно до наступної документальної перевірки. Тільки в Італії та Бельгії широко використовувався принцип попередньої ревізії: рахункові палати піддавали попередній ревізії усі без винятку державні витрати.
Розширення прав і повноважень державного фінансового контролю продовжується й у сучасних умовах. У XXI столітті державний фінансовий контроль у розвинутих країнах Західної Європи й Америки продовжує розвиватися й удосконалюватися. Особливо це відноситься до таких видів державного контролю — податкового, митного та бюджетного.
У демократичних країнах в умовах виборності законодавчих (представницьких) органів влади саме цим органам приділяється ключова роль у проведенні контролю державних витрат і доходів. У законодавстві більшості країн з розвинутою ринковою економікою саме на представницькі органи влади звичайно покладаються функції контролю: джерел надходження бюджетних ресурсів; витрат бюджетних ресурсів; ефективності використання державної та муніципальної власності, проведення її приватизації і націоналізації; використання засобів позабюджетних фондів і рахунків; обігу кошт бюджету і позабюджетних фондів у банках і інших кредитно-фінансових установах; ефективності надання й законності використання пільг з оподаткування, державних дотацій та інших фінансових преференцій, а також припинення марнотратства і фінансових зловживань законодавчими методами за допомогою усунення "лазівок" у чинному законодавстві.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.