Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 62

быстрого и эффективного использования ресурсов, необходимых для предпо­ла­гаемой инновационной деятельности, включая определение пропорций между техно­ло­ги­ческими инновациями и инновациями изделий, а в случае необходимости, и дру­ги­ми видами инноваций;

использования творческой инициативы, рационализаторских предложений ра­ботников предприятий наряду с опытом и достижениями потребителей, постав­щи­ков, "внешней" научно-исследовательской базы;

эффективного распределения новой продукции между отечественными и ино­странными потребителями (определение типа стратегии развития отдельных видов производств предприятия или стратегий в отношении некоторых особо важных видов продукции) с учётом высшего мирового уровня [3].

_________

Литература: 1. Ковалёв Г. Д. Инновационные коммуникации. — М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2000. — С. 127. 2. Котлер Ф. Основы маркетинга. — М.: Прогресс, 1991. — С. 349. 3. Шапиро С. Б., Тарасенко В. В. Инновационный менеджмент. — Харьков: ООО "Калейдоскоп", 1997. — С. 37.

Бабенко В.

УДК 339.13.02

ЗАРУБІЖНІ ВИСТАВКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ЕКСПОРТНОГО МАРКЕТИНГУ

Зарубіжні виставки відіграють важливу роль у позиціонуванні експортних то­ва­рів на міжнародних ринках. Настільки важливу, що в більшості розвинених країн та країнах, що розвиваються, держава в рамках політики стимулювання експорту активно організаційно та фінансово підтримує участь вітчизняних підприємств у зару­біжних виставках з метою формування прогнозованого за обсягами, бажаного за структурою і диверсифікованого за географією експортного потенціалу. Особливо акту­альною є підтримка малих і середніх підприємств, оскільки саме вони відчу­ва­ють дефіцит у відповідних кваліфікованих фахівцях та фінансових ресурсах, необ­хід­них для розвитку свого експорту. Причому підприємницький успіх формування цільової групи споживачів за кордоном є непередбачуваним.

Зарубіжні виставки як інструмент державного експортного маркетингу, для кращої ілюстрації його методів та засобів, доцільно розглянути на основі значного практичного досвіду Німеччини.

Державне стимулювання (потенційних) експортерів до участі у виставках відбувається в тісному співробітництві Міністерства економіки Німеччини і Комісії з питань виставкової діяльності німецької економіки (AUMA). Політи­ка щодо зару­біж­них виставок та їх організація через своє вагоме значення у зов­ніш­ньо­еко­но­міч­ній політиці Німеччини відноситься виключно до компетенції Міністерства економіки. AUMA виконує роль посередника. Вона акумулює поба­жан­ня численних фахових об’єднань щодо того, які виставки державі доці­льно підтримувати, та інформує Мініс­терство економіки при ухваленні в ме­жах відпо­від­них робочих груп рішення.

Комісія була заснована ще в 1907 році як об’єднання приватного права. Рези­ден­ція її знаходиться у Кельні. Крім того, існує відділення у Брюсселі. Її членами на сьо­годні виступають організатори виставок, експоненти (представлені, як правило, фаховими об’єднаннями) і відвідувачі. До AUMA входять також  інші спілки у ярмар­ко­во-виставковій сфері.

Поряд з участю у державному стимулюванні Комісія в межах компетенції надає послуги своїм членам.

Фінансування діяльності організації за рахунок членських внесків є незнач­ним. Головним джерелом доходів виступають внески учасників виставок у Німеччині, які переказуються на рахунок Комісії у розмірі в середньому 0,5 євро за квадратний метр орендованої виставкової площі. Бюджетні ресурси не можуть бути джерелом фінансування поточної статутної діяльності організації.