закріпити у спеціальній статті Конституції України поняття державного контролю і визначити, які державні органи влади та посадові особи користуються правом контролю, в яких сферах і яким чином вони його здійснюють;
основні положення фінансового контролю (статус, компетенцію керівника та головних органів, їх систему) доцільно закріпити конституційно з урахуванням принципу розподілу законодавчої, виконавчої влади та особливостей державного устрою України;
визначити в спеціальному Законі "Про фінансовий контроль в Україні" основи державної системи контролю, права та обов’язки органів державної влади та управління, органів місцевого самоуправління підприємств, організацій, установ, посадових осіб і громадян, структуру та організацію державної системи контролю;
вирішити на законодавчому рівні питання, пов’язані з матеріально-технічним і соціальним забезпеченням працівників контрольного апарату, стимулюванням праці та відповідно фізичним захистом;
створити відповідну нормативно-правову, методологічну й інформаційну базу державного фінансового контролю із застосуванням сучасної технології контролю;
Можливо, реалізація зазначених напрямів надасть змогу реформувати в Україні систему державного фінансового контролю згідно зі світовими стандартами, що зробить її більш сучасною та ефективною.
УДК 336.226 |
Корж М. |
УГОДИ З ПИТАНЬ УНИКНЕННЯ ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ
Глобалізація економіки та розширення міжнародного співробітництва, а також переміщення капіталу, товарів, послуг призводять до того, що важливого значення набуває питання уникнення подвійного оподаткування доходів. Подвійне оподаткування здебільшого зустрічається внаслідок одночасного застосування принципів резиденства та територіальності декількома країнами щодо одного й того ж доходу. Суть принципу територіальності, тобто обмеженої податкової відповідальності полягає в наступному: оподаткуванню підлягають тільки ті доходи, які виникають у зв’язку з діяльністю суб’єкта господарювання на території даної країни. Якщо доходи отримані за кордоном, то вони звільняються від оподаткування в цій країні. За принципом резиденства, тобто необмеженої податкової відповідальності, оподаткуванню підлягають всі доходи суб’єкта господарювання з усіх джерел, у тому числі й ті, що він отримав за межами даної країни. Це відбувається в тому випадку, коли суб’єкт господарювання згідно з законодавством є резидентом даної країни.
Існує така проблема, що в різних країнах існують різні критерії визначення статусу резиденства і територіальної належності. Різні країни користуються різними критеріями визначення статусу резиденства. Цей статус може визначатися в залежності від місця реєстрації юридичної особи; місця здійснення основної діяльності; місцезнаходження керівного органу; постійного місцезнаходження або будь-якого іншого аналогічного критерію.
Система оподаткування доходів за статусом резиденства характерна для США, Великобританії, Німеччини. Критерій резиденства у міру необхідності доповнюється критерієм територіальності.
Система оподаткування доходів за критерієм територіальності застосовується в країнах, які розвиваються. Це країни Латинської Америки. В минулому такої системи оподаткування дотримувались Англія й Італія.
Для захисту своїх економічних інтересів держави різних країн повинні здійснювати певні зарахування податків, сплачені за кордоном шляхом надання податкового кредиту; при визначенні бази оподаткування платника податку включати податки, які сплачені за кордоном; зовсім не брати до уваги іноземні доходи, при обрахуванні податкових зобов’язань платника податку.
Стаття 23 "Уникнення подвійного оподаткування" типової моделі Конвенції ОЄСР (1977 р.) складається з двох варіантів: ст. 23 А — метод звільнення (Exemption Method) і ст. 23 Б — метод кредиту (Foreign Tax Credit).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.