на мировом рынке конкурируют фирмы, а не нации. Поэтому именно фирмы должны прежде всего создавать и удерживать конкурентные преимущества над своими соперниками из других стран;
конкурентные преимущества в производстве имеют относительный характер, поэтому некоторые правительства при создании экономической политики должны ориентироваться на международные достижения, нормы и стандарты;
нации приобретают преимущества благодаря отличиям, а не подобности.
Нужно отметить, что критерии конкурентоспособности национальной экономики не являются установленными, и в последнее время сам подход к их определению претерпел существенные изменения.
Таким образом, в настоящее время усилились интеграционные процессы между различными странами. Для их развития необходимо наличие различных предпосылок. На данном этапе многие предприятия нашей страны стремятся войти в процесс мировой экономической интеграции. Для этого необходимо в первую очередь создать конкурентоспособную продукцию. Конкурентоспособность на уровне предприятий, с выходом предприятий на мировой рынок, свидетельствует о конкурентоспособности национальной экономики в целом. Понятие конкурентоспособности тесно взаимосвязано с понятием целевой эффективности. Для достижения конкурентоспособности необходимо, в первую очередь, ставить четкие цели. Конкурентоспособность продукции, достигаемая с помощью целевой эффективности, способствует тому, что предприятия наиболее эффективно, быстро, качественно, с наименьшими потерями встраиваются в процесс мировой экономической интеграции.
|
Кіндрат Н. |
УДК 004.056.53 |
Проблема інформаційної безпеки
сучасних комп’ютерних систем
та шляхи її розв’язання
Сучасна концепція створення комп’ютерних систем припускає використання програмних засобів різного призначення в єдиному комплексі, тому головною умовою надійного та безпечного функціонування сучасних інформаційних систем є забезпечення захисту від втручання в процес обробки інформації таких програм, як комп’ютерні віруси, програмні закладки, "троянські" програми та інші деструктивні програми. Природа комп’ютерних вірусів достатньо вивчена та висвітлена. Слід розглянути руйнівні дії інших програм.
Зокрема, так звані програмні закладки можуть здійснювати такі деструктивні дії, як:
копіювання інформації користувача комп’ютерної системи (паролів, криптографічних ключів, кодів доступу, конфіденційних електронних документів), що знаходиться в оперативній чи зовнішній пам’яті цієї системи або в пам’яті іншої комп’ютерної системи, підключеної до неї через локальну чи глобальну комп’ютерну мережу;
зміна алгоритмів функціонування системних, прикладних і службових програм (наприклад, внесення змін до програми розмежування доступу може призвести до того, що вона дозволить входити у систему усім без винятку користувачам незалежно від правильності введеного пароля);
нав’язування певних режимів роботи (наприклад, блокування запису на диск при видаленні інформації; при цьому інформація, яку потрібно видалити, не знищується і може бути в майбутньому скопійована хакером).
Завдання захисту від програмних закладок розглядається в трьох принципово різних варіантах [1, с. 32]:
не допустити впровадження програмної закладки в комп’ютерну систему;
виявити впроваджену програмну закладку;
видалити впроваджену програмну закладку.
Один з найбільш розповсюджених різновидів програмних закладок — клавіатурні шпигуни. Такі програмні закладки спрямовані на перехоплення паролів користувачів операційної системи, а також на визначення їхніх легальних повноважень і прав доступу до комп’ютерних ресурсів. Усі клавіатурні шпигуни поділяються на три типи — імітатори, фільтри й заступники. Клавіатурні шпигуни становлять реальну загрозу безпеці сучасних комп’ютерних систем. Щоб відвести цю загрозу, потрібно реалізувати цілий комплекс адміністративних заходів і програмно-апаратних засобів захисту [1, с. 33].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.