Так, наприклад у США, як зазначає відомий американський вчений Дж. Борджас у своїй монографії "Labor Economics", функціонально-організаційна структура ринку праці включає в себе наступні елементи: принципи державної політики в галузі зайнятості і безробіття; систему підготовки кадрів; систему наймання (контрактну систему); фонд підтримки безробітних (систему страхування від безробіття); систему перепідготовки і перекваліфікації; біржу праці; правове регулювання зайнятості [3].
Ринок праці фінансується державою через Міністерство праці за трьома самостійними напрямками: працевлаштування людей, які шукають роботу; навчання за спеціальностями необхідної кваліфікації, виходячи із попиту, який існує на ринку; професійна реабілітація і забезпечення роботою осіб, що потребують особливої соціальної уваги (люди з обмеженою працездатністю, інваліди, іммігранти, молодь з неповною середньою освітою і т. ін.) [4].
Якщо порівняти сьогодні структуру ринку праці у США та в Україні, то можна зробити висновки, що в нашій державі існують ті ж самі елементи, але, на думку автора, не мають системності і чіткого регулювання всім ринком. Ця проблема може вирішитися, якщо буде розроблена і впроваджена процедура проведення постійного моніторингу ринку праці та забезпечена негайна реакція на зміни у його стані.
___________
Література: 1. Коноплицький В., Філіна Г. Це — бізнес. Тлумачний словник економічних термінів. — К.: МСП "Альт прес", 1996. — 448 с. 2. Морозова О. Прогнозування розвитку ринку праці молодих фахівців України // Україна — аспекти праці. — №1. — 2002. — С. 52. 3. George J. Borjas. Labor Economics. — The McGraw-Hill Companies INC, 1996. — 488 р. 4. Peter D. Linneman, Mickael L. Watcher, William H. Carter. Evolution оf the Evidence on Union and Wage. Industrial and Labor Relations Review. — №44. — October. — 444 p.
УДК 338.24.242 |
Брейво А. |
ПРОЦЕССЫ ТРАНСНАЦИОНАЛИЗАЦИИ
сУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ В СТРАНАХ
С ТРАНСФОРМАЦИОННОЙ ЭКОНОМИкОЙ
В рамках социалистической системы хозяйствования было создано и развилось тесное взаимодействие экономических структур пятнадцати республик и стран Совета Экономической Взаимопомощи. Относительная изолированность такого сотрудничества от внешнего мира обусловила неспособность большинства государств с приобретением политического суверенитета эффективно воспользоваться самостоятельностью в выборе форм и методов выхода на мировые рынки. Даже при сохранении части коммерческих связей между субъектами хозяйствования прежние формы международной кооперации в сферах производства, капитала, научных разработок, стратегий сбыта были нарушены. В начале 1990-х гг. это проявилось через функционирование крупных узкоспециализированных промышленных структур с ограниченным рынком реализации продукции (чаще всего, местным).
Для внедрения в национальные экономики рыночных "стандартов" внимание правительств долгое время было сконцентрировано в основном на процессах демонополизации за счет разукрупнения предприятий-псевдомонополий и жесткого регулирования их хозяйственной деятельности. Анализ такой практики за последние несколько лет показал, что при отсутствии комплексной конкурентной политики принимаемые меры были недостаточны. Отдельные относительно крупные промышленные предприятия не соответствовали в достаточной степени мировым критериям конкурентоспособности, поэтому были вынуждены ограничиваться местными рынками сбыта и незначительной интернационализацией хозяйственной деятельности (через выход на рынки двух-трёх стран). Их регулирование при условии отсутствия возможностей появления отечественных или иностранных конкурентов часто оказывало замедляющий эффект на развитие в целом отраслей национальных экономик.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.