Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 110

Так, наприклад у США, як зазначає відомий американський вчений Дж. Бор­д­жас у своїй монографії "Labor Economics", функціонально-організаційна структура ринку праці включає в себе наступні елементи: принципи державної політики в га­лу­зі зайнятості і безробіття; систему підготовки кадрів; систему наймання (контрактну сис­тему); фонд підтримки безробітних (систему страхування від безробіття); систему перепідготовки і перекваліфікації; біржу праці; правове регулювання зайнятості [3].

Ринок праці фінансується державою через Міністерство праці за трьома са­мос­тійними напрямками: працевлаштування людей, які шукають роботу; навчання за спе­ціальностями необхідної кваліфікації, виходячи із попиту, який існує на ринку; про­фесійна реабілітація і забезпечення роботою осіб, що потребують особливої соціальної уваги (люди з обмеженою працездатністю, інваліди, іммігранти, молодь з неповною середньою освітою і т. ін.) [4].

Якщо порівняти сьогодні структуру ринку праці у США та в Україні, то можна зробити висновки, що в нашій державі існують ті ж самі елементи, але, на думку автора, не мають системності і чіткого регулювання всім ринком. Ця проблема може вирішитися, якщо буде розроблена і впроваджена процедура проведення пос­тій­ного моніторингу ринку праці та забезпечена негайна реакція на зміни у його стані.

___________

Література: 1. Коноплицький В., Філіна Г. Це — бізнес. Тлумачний словник економічних термінів. — К.: МСП "Альт прес", 1996. —  448 с. 2. Морозова О. Прогнозування розвитку ринку праці молодих фахівців України // Україна — аспекти праці. — №1. — 2002. — С. 52. 3. George J. Borjas. Labor Economics. — The McGraw-Hill Companies INC, 1996. — 488 р. 4. Peter D. Linneman, Mickael L. Watcher, William H. Carter. Evolution оf the Evidence on Union and Wage. Industrial and Labor Relations Review. — №44. — October. — 444 p.

УДК 338.24.242

Брейво А.

ПРОЦЕССЫ ТРАНСНАЦИОНАЛИЗАЦИИ

сУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ В СТРАНАХ

С ТРАНСФОРМАЦИОННОЙ ЭКОНОМИкОЙ

В рамках социалистической системы хозяйствования было создано и раз­ви­лось тесное взаимодействие экономических структур пятнадцати республик и стран Совета Экономической Взаимопомощи. Относительная изолированность такого со­труд­­ничества от внешнего мира обусловила неспособность большинства госу­дарств с приобретением политического суверенитета эффективно воспользоваться самос­тоя­тельностью в выборе форм и методов выхода на мировые рынки. Даже при сох­ра­нении части коммерческих связей между субъектами хозяйствования прежние фор­мы международной кооперации в сферах производства, капитала, науч­ных раз­ра­боток, стратегий сбыта были нарушены. В начале 1990-х гг. это про­яви­лось через функционирование крупных узкоспециализированных промыш­лен­ных структур с ограниченным рынком реализации продукции (чаще всего, местным).

Для внедрения в национальные экономики рыночных "стандартов" внимание правительств долгое время было сконцентрировано в основном на процессах демо­но­­полизации за счет разукрупнения предприятий-псевдомонополий и жесткого ре­гу­лирования их хозяйственной деятельности. Анализ такой практики за последние несколько лет показал, что при отсутствии комплексной конкурентной политики при­ни­ма­емые меры были недостаточны. Отдельные относительно крупные промышлен­ные предприятия не соответствовали в достаточной степени мировым критериям конкурентоспособности, поэтому были вынуждены ограничиваться местными рын­ка­ми сбыта и незначительной интернационализацией хозяйственной деятельности (через выход на рынки двух-трёх стран). Их регулирование при условии отсут­ст­вия воз­можностей появления отечественных или иностранных конкурентов часто оказы­вало замедляющий эффект на развитие в целом отраслей национальных экономик.