Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 126

К недостаткам существующей организации мониторинга рынка труда сле­ду­ет также отнести следующее. В мониторинге рынка труда не содержится развёрнутая информация о профессиональной структуре незанятого населения региона; не вклю­чается качественная информация о причинах незанятости именно в этом регионе; мониторинг основывается исключительно на формализованных методах получения и обра­ботки информации, неформализованные методы не используются, хотя и несут цен­ную качественную информацию, а также добавляют гибкости системе мониторинга.

Пекна Г.

УДК 339.92.924

Національна економічна безпека

в умовах регіональної інтеграції

На сьогоднішній день світове співтовариство переходить до етапу глобалізації та регіоналізації розвитку. Більшість країн втягнуто в єдиний економічний простір. Даний процес визначається зростаючим взаємозв’язком та взаємозалежністю на­ціо­нальних економік та політичних систем, а також тісним взаємозв’язком соці­аль­но-економічних явищ та процесів.

Одним із головних виявів регіоналізації економіки виступає здійснення тран­с­формації в постсоціалістичних країнах, що проявляється в процесі втягнення країн в єдиний економічний простір. Формування та розвиток ринкової економіки диктують необхідність встановити більш тісні зв’язки з іншими державами, активно включа­ти­ся в процеси міжнародної економічної інтеграції.

Важливою передумовою інтеграції економіки України у світогосподарські про­цеси є внутрішні ринкові перетворення, їхні глибина та інституціональна зрілість, що зумовлюють необхідну прозорість господарських, особливо фінансових трансакцій, істотне скорочення тіньового сектору, поліпшення інвестиційного клімату.

Щоб посісти гідне місце у світовому економічному просторі, Україні необхідно знай­ти свій власний шлях ефективної інтеграції, який би найкращим чином відповідав на­ціо­нальним інтересам і враховував наявні ресурси, географічне положення, потенційні можливості.

Прагнучи ввійти у світовий економічний простір, Україна повинна розширю­ва­ти коло торговельних партнерів. Інтереси національної економічної безпеки розвитку екс­портного потенціалу, підвищення ефективності зовнішньої торгівлі вимагають спів­ро­бітництва з країнами світу, що входять до складу різних регіональних угруповань (СНД, ЧЕС, ЄС та ін.).

Світовий досвід свідчить, що завдяки входженню в регіональний економічний простір держава набуває більш швидких темпів економічного зростання. Тому курс України на входження у світогосподарські зв’язки є природним. Виходячи з цього, перед Україною постала проблема вибору: який з можливих векторів економічної інтеграції обрати. Розглянемо можливі шляхи регіоналізації для нашої країни.

Європейський Союз сьогодні переходить на новий етап інтеграції, а обрана ним стратегія може бути використана для моделювання відносин із Східноєвро­пей­сь­кими дер­жавами, країнами СНД, іншими регіональними та міжнародними орга­ні­заціями.

Вступ України до ЄС дає можливість підвищити її міжнародний авторитет, по­лі­тичну, соціальну та макроекономічну стабільність. Членство в ЄС дозволить ефек­тив­ніше використовувати переваги міжнародної кооперації та стабілізації. Доступ до капіталу та технологій сприятимуть зростанню в Україні продуктивності вироб­ниц­тва й обсягів торгівлі.

Незважаючи на всі зазначені переваги, економічна інтеграція з ЄС має від­буватись поступово, з ретельним вивченням можливих стратегічних наслідків кож­ного рішення, бо поспішна лібералізація торгівлі загрожує витісненням євро­пей­ськими конкурентами національних виробників з внутрішнього ринку.

Торговельно-економічні відносини з Росією та іншими державами СНД сьо­годні залишаються пріоритетними для України. Країни цього угруповання займають значне місце в структурі зовнішньої торгівлі України. На думку кандидатів еконо­мічних наук С. Кваші та Н. Патики, існує можливий варіант інтеграційної політики в даному напрямку, який орієнтуватиметься на створення зони вільної торгівлі. Успіш­не функціонування цієї політики дозволить функціонувати спільним ринкам товарів та послуг, капіталів і робочої сили.