Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 103

Стратегія реструктуризації в динамічному конкурентному середовищі пе­ред­ба­чає вибір орієнтирів економічного росту, а це й розвиток відносин влас­ності, збіль­шен­ня власного й залученого капіталів, розширення сфер діяльності, впровадження передових технологій та організація управління ними, удоско­на­лен­ня системи та струк­тури управління та ін. Мету реструктуризації можна виз­на­чити як досягнення оптимальності підприємства, а сам процес реструкту­ри­зації — як процес постійного забезпечення збалансованості внутрішнього сере­до­вища з динамічним ринковим зов­нішнім середовищем, тобто як підтримку його оптимального стану. Дослідження мети, сутності й методів реструк­ту­ри­зації підприємств показує, що це — адекват­ний сучасним умовам засіб опти­мі­зації первинних структурних ланок економіки.

Оптимальність підприємства в умовах ринку означає його найбільш до­цільну організацію, що забезпечує максимізацію результатів виробничо-комер­ційної діяль­нос­ті у розрахунку на одиницю застосованих обмежених ресурсів, надання йому опти­мальних розмірів, які визначаються технічною й економічною доцільністю, мож­ли­востями технологій управління, розмірами наявного капіталу, можливостями та доцільністю використання залученого капіталу, місткістю ринку збуту продукції, впли­вом антимонопольного законодавства. Основу роз­ра­хунку при виборі оптимального роз­міру комерційного підприємства повинно складати зіставлення граничних витрат виробництва і граничного прибутку. Техніка, технологія й організація виробництва повинні забезпечувати конку­рент­оспроможність продукції підприємства на внутріш­ньо­му та зовнішньому рин­ках і створювати передумови для зниження середніх і граничних витрат ви­робництва.

Оцінка розмірів підприємств у сучасних умовах потребує врахування деяких специфічних обставин. Насамперед це криза збуту продукції, в ре­зультаті якої відбу­вається скорочення виробництва і своєрідне "зменшення" роз­мірів підприємства. Реальну оцінку розмірів підприємства і їх змін істотно ускладнює інфляція — до­во­ди­ться використовувати порівняльні ціни або здій­снювати оцінку у ВКВ. Все це не­га­тив­но позначається на можливостях вико­ристання в наших умовах значної час­ти­ни рекомендацій і порад закордонних дослідників.

Характер і стан ринкових відносин впливає не тільки на розміри капіталу про­мислових підприємств, але й на їх технічну базу. Техніка, технологія й ор­га­ні­­за­ція виробництва повинні бути пристосовані для забезпечення конкурен­тоспроможності продукції підприємства на внутрішньому й зовнішньому ринках. Причому така необ­хідність зумовлена не тільки доцільністю виходу зі своєю продукцією на зовнішні ринки збуту, але й істотним посиленням конкуренції з виходом імпортних аналогів на внутрішньому. Стан технічної бази вітчизняних промислових підприємств, ускла­д­нений зміною їх соціально-економічної форми і нормативним порядком забез­пе­че­н­ня її простого відтворення, за винятком окремих випадків, не створює передумов і умов для розширення та розвитку.

Однією з особливостей сучасного науково-технічного прогресу є те, що результати наукових досліджень і особливо їх втілення в нову техніку й техно­логії виступають у вигляді товарів і входять у сферу виробництва у формі витрат ви­роб­ництва, а для підприємств це означає необхідність комерціалізації іннова­ційної діяльності. У цьому випадку повинна зважуватися проблема еко­но­мічної ефектив­ності застосування нової техніки підприємствами й іншими гос­по­да­рюючими суб’єк­та­ми. Нова техніка повинна допомагати комерційному підп­ри­ємству завою­ва­ти й утримати своє місце на ринку збуту продукції. Для того, щоб підприємство засто­со­ву­­вало нову техніку, вона повинна відповідати ряду вимог. Нова техніка й технологія повинні створювати передумови для зниження середніх і граничних витрат вироб­ництва. Разом з тим вони повинні забез­пе­чу­вати підвищення якості продукції під­при­ємства і її конкурентоспроможності на ринку. Істотне значення інноваційної ді­яль­ності полягає й у тому, що вона ство­рює передумови для відновлення продукції, що випускається, з урахуванням жит­тє­вого циклу товару (технології).