Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 85

Як відомо, податкова політика різна в різних країнах, і при отриманні одного й того ж доходу в Україні та в Америці ми сплатимо зовсім різні податки. Отже, суб’єкта, який отримує прибуток, потрібно розмістити в найбільш вигідному місці. Якщо здійснювати закупівлю продукції через компанію, на території якої діють низькі ставки податків (наприклад, через кіпрську компанію), а потім за високою ціною продавати українській фірмі, яка буде продавати цю продукцію на місцевому ринку, то перенесення ціни дозволить знизити український податок на прибуток майже до нуля (вся різниця залишиться на Кіпрі). Між цими країнами існує договір про уникнення подвійного оподаткування, який дозволяє не платити податок з одного доходу двічі.

При підписанні міжнародних угод з питань уникнення подвійного опо­дат­ку­вання уряди обох країн намагаються вирішити хоч якусь загальноекономічну проб­лему (нап­риклад, зменшення податкових перешкод для залучення закордонних ін­вестицій в еко­но­міку України), але в багатьох випадках не аналізують побічні дії цих договорів. Якщо внутрішнє законодавство змінюється, а угода залишається незмін­ною, то можуть ви­ник­нути ситуації, при яких можливе ухилення від сплати податків.

_________

Література: 1. Вишневський В. П., Гречишкін О. В. Вплив міжнародного оподаткування доходів підприємств на прямі іноземні інвестиції // Фінанси України. — 2002. — №9. 2. Налоги и налогообложение: Учебное пособие для вузов / И. Г. Русакова, В. А. Кашин, А. В. Толкушкин и др. / Под ред. И. Г. Русаковой, В. А. Кашина. — М.: ЮНИТИ, 2000. — 496 с. 3. Податковими бувають не лише органи, але й... // Все про бухгалтерський облік. — 2002. — 22 травня. — №45 (712). — С. 17.

Москальов М.

УДК 658.016.7

Перепони на шляху

реструктуризації підприємств

Зміна організаційної структури управління на підприємстві буває вкрай необ­хі­дною у зв’язку з бурхливим розвитком навколишніх ринкових обставин після три­ва­лої фази стабільності та тривалого ігнорування необхідних адаптаційних кроків.

Як показує світовий досвід реструктуризаційних проектів, процес організа­цій­них змін неминуче перехрещується з інтересами різних груп (засновники підприєм­ства; менеджери підприємства; профспілки; групи з тіньовим капіталом; місцеві ор­га­ни самоврядування), які у той чи іншій спосіб пов’язані з підприємством.

Якщо цілі та способи реорганізації порушують інтереси цих груп, то протидія між ними веде до ігнорування змін і провалу реструктуризації.

Засновники підприємства безпосередньо повинні бути головними прихиль­ни­ка­ми благополуччя і процвітання підприємства. Але, по суті, не все так, як хотілося б. Більшість власників досягають успішного розвитку підприємства з вигодою для себе, ніж для під­при­­єм­ства в цілому. Наприклад, одними із засновників можуть вия­ви­тися фінансово-кре­ди­тні інс­ти­тути, які найчастіше використовують підприємства як дже­рело коштів для підживлення своїх фінансових операцій. Реорганізація під­при­ємств у цьому випадку зво­дить­ся до цент­ралізації фінансових потоків організації під конт­ро­лем цих інститутів та їх пред­став­ників на підприємстві. Як правило, ос­тан­ні в бага­тьох випадках виявляються людь­ми, що не розуміють специфіки реального сек­тору взагалі та конкретного виробництва зокрема.

Також можуть не сприяти організаційним змінам менеджери підприємства, якщо вони виявляються некомпетентними спеціалістами в управлінні. Як правило, у цьому ви­пад­ку при реструктуризації будуть виявлені "ліві" фінансові потоки, які знек­­­ров­лю­ють підп­риємство, або факти ухвалення неправильних рішень, або усу­нен­ня по­зи­­­тивних ідей. Рі­шен­ня, що стосуватимуться реструктуризації, будуть озна­чати пе­ре­криття "лівих" по­то­ків, а також зміну, або, принаймні, обмеження повно­важень ви­що­го керівництва. Це неми­нуче викличе різке неприйняття рекомендацій щодо рест­рук­ту­ри­зації з боку керівництва.