Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 40

Цільова зона становить собою визначений та офіційно проголошений Націо­наль­ним банком діапазон коливань номінального курсу гривні відносно встанов­ле­но­го цільового показника валютного курсу, досягнення якого буде забезпечуватись заходами монетарної та валютної політики. Це дозволить зменшити необхідність вико­ристання валютних резервів НБУ для підтримки курсу гривні в межах цільової зони, і разом з тим посилить жорсткість валютно-курсової політики за рахунок встанов­лен­ня цільового показника валютного курсу.

На думку автора, потрібно становити діапазон можливого відхилення поточ­ного курсу гривні від цільового показника ±1%. Встановлення такої цільової зони під­вищить прозорість та прогнозованість заходів валютно-курсової політики, що є необхідною умовою політики таргетування курсу гривні, дозволить усунути різкі коливання обмінного курсу, сприятиме подальшій стабілізації національної грошової одиниці, розвитку грошового, валютного та фондового ринків за рахунок змен­шен­ня їх ризиковості та послаблення ажіотажної складової попиту на іноземну валюту.

Таким чином, перехід до політики таргетування валютного курсу гривні, орієн­тованої на ревальвацію у поєднанні з режимом "цільової зони" коливань валютного курсу дозволить досягти довгострокової макроекономічної стабілізації на основі ста­бі­льної національної валюти і створити надійні умови для економічної інтеграції Укра­їни до Європейського Союзу.

___________

Література: 1. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. — К.: ПП "ЕКМО", 2002. — С. 60. 2. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А. С., Геєць В. М., Кінах А. К., Семиноженко В. П. — К.: Знання України, 2002. — С. 161. 3. Exchange Rate Regimes In Selected Advanced Transition Economies /IMF-PDP/00/3. — P. 4.

УДК 339.92.061

Пащенко Е.

Интеграция Украины в международные валютно-финансовые институты

Реализация интеграции Украины в международную экономику предусмат­ри­вает необходимость учета как процессов международной интеграции, так и обосно­вания механизмов обеспечения экономической стабильности и безопасности госу­дарства. Валютно-кредитная составляющая является одним из самых важных ас­пек­тов экономической безопасности государства. Она охватывает весь комплекс ва­лютно-кредитных отношений государства с внешним миром, включая платёжный баланс по текущим операциям, внешний долг, валютный курс национальной денеж­ной еди­ни­цы, а также иностранные инвестиции в экономику страны.

Важным событием для Европы стало введение единой европейской валюты в 1999 г. Несколько стран одновременно отказались от национального валютного суве­ренитета, от национальных валют ради единых валют, Центрального банка, денеж­но-кредитной и финансовой политики. С исчезновением валютных границ возросли темпы концентрации финансового и промышленного капитала, о чем свидетель­ст­ву­ет волна слияний в Западной Европе, ускорились процессы консолидации на ми­ро­вом финансовом рынке.

На сегодняшний день преобладает точка зрения, что введение евро не вы­зо­вет резких изменений, так как определенные цены привязаны к доллару ввиду его ликвидности. Но все же в украинском валютном обращении евро постепенно будет набирать вес, так как почти 15% украинской внешней торговли приходится на евро­зону. Определяющим фактором роста влияния евро будет успешность проводимых реформ, способность евро дать толчок экономическому росту и утверждению его как международной валюты. В стратегическом плане о влиянии евро на Украину сле­дует говорить также и в контексте европейской интеграции нашей страны.

Но вокруг проблемы отношений Украины с международными финансовыми ор­ганизациями продолжается острая политико-экономическая дискуссия. В ее цент­ре — вопрос о последствиях интеграционного процесса, в первую очередь, для нацио­наль­ной безопасности страны.