Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 26

Регламентування трудових стандартів (розміру мінімальної заробітної плати, тривалості робочого дня, використання дитячої праці), стандартів у сфері охорони здоров’я, екології, порушення яких розглядаються промислово розвиненими краї­нами як факт нечесної конкуренції, ускладнює доступ на їх ринки товарів тих країн, чиї соціально-економічні умови не дозволяють забезпечувати такі стандарти.

Конкретні умови, на яких СОТ приймає ту чи іншу країну до своїх лав, зале­жить від того, який статус отримує вона в момент прийняття. Для країн з незалеж­ним рівнем розвитку в деяких угодах СОТ передбачені пільги. Але, як зазначають країни-члени СОТ, пільги передбачені для раніше прийнятих, а не для вступаючих країн. Статут СОТ не передбачає можливості пільг на етапі вступу.

СОТ затято нав’язує країнам, що вступають до її лав, зобов’язання "замо­ро­жування" ("standstill"), яке забороняє змінювати існуючу інституціональну базу в процесі приєднання до СОТ, а також зобов’язання відколу ("roll-back"), які не дозволяють вводити заходи регулювання, більш протекціоністські, ніж ра­ні­ше діючі.

Члени СОТ, особливо США, наполягають на приєднанні до угод про обме­жен­ня кола учасників країн, що вступають до організації, хоча формально це не обов’язково. До них відносяться угоди про цивільну авіатехніку, інформаційні технології, державні за­мовлення. Така наполегливість пов’язана з тим, що перші дві належать до важливих експортних галузей провідних країн СОТ, а остання — до серйозного інструменту економічної політики.

СОТ нав’язує зобов’язання у сферах, що формально не регламентуються нею. Це, перш за все, приватизація. У разі вступу до СОТ Україну можуть змусити щорічно подавати членам цієї організації інформацію про проведення приватизації. Це спричиняє, крім технічних ускладнень, і політичні проблеми, оскільки часто відбувається вилучення інформації.

Таким чином, членство у СОТ є найбільш вигідним для економічно розви­нених країн, які через відповідні засоби розширюють ринки збуту своїх товарів.

У довгостроковій перспективі країни-члени СОТ, які будуть пов'язані лібе­раль­ними зобов’язаннями по відношенню одна до одної, будуть шукати можливість протекціоністського тиску на країни, що знаходяться поза межами СОТ. Тобто пе­ре­вага участі у СОТ пов’язана не з покращенням доступу до ринків, а з перспек­тивою підтримання статус-кво.

Серед факторів, що зумовлюють необхідність вступу України до СОТ, най­більш важливими є такі: на більшості світових ринків експорт українських товарів під­лягає тарифним і нетарифним обмеженням; сировинна спрямованість експорту України послаблює її позиції на світовому ринку; економічний і політичний клімат нашої держави не сприяє залученню іноземних інвестицій; застосування щодо Укра­їни міжнародних санкцій.

Міжнародна інтеграція України залежить від масштабів та "якості" транс­формації національної економічної стратегії екологічного виробництва зі Сходом та Заходом.

Забегайло А.

УДК 339.9.012.23

Целевая эффективность внешнеэкономической деятельности

В последнее время усилились интеграционные связи между различными стра­нами. Международная экономическая интеграция представляет собой новый этап в интернационализации хозяйственной жизни, который проявляется в сближе­нии, переплетении национальных хозяйств. Существуют различные предпосылки развития интеграционных процессов: научно-техническая революция, сходный уро­вень развития интегрирующихся стран, определенный уровень и опыт в экономи­чес­ком сотрудничестве и другие. Интеграционные процессы между странами мирового сообщества охватывают различные виды производства, отрасли экономики и т. д.