Теоретично перехід до ринкової економіки створює безпосередню зацікавленість підприємств в удосконаленні своєї технічної бази. Для підприємств України незавершеність ринкового реформування відносин власності і недосконалість державного регулювання діяльності економічних суб’єктів сповільнили формування мотиваційних механізмів активізації інноваційної діяльності. Насамперед у цьому напрямку повинно діяти подальше дерегулювання підприємницької діяльності в процесі поглиблення роздержавлення економіки, суть якого зводиться до усунення надмірної адміністративної опіки і бюрократизму у вирішенні всього комплексу питань підприємницької діяльності, здійснення політики реального та активного стимулювання малого бізнесу. По суті, підхід до проблеми і здійснення дерегулювання варто було б розширити з погляду загальнодержавних цілей розвитку підприємництва. Мова повинна йти не тільки про зниження ступеня впливу на нього адміністративних важелів, але й про створення гнучкого інструментарію такого впливу. При цьому така гнучкість не повинна означати нестабільності.
Внаслідок дії комплексу різноспрямованих чинників має місце уповільнення ринкової реструктуризації економіки, зокрема, обумовлене і недостатніми темпами формування капіталу промислових підприємств, повільною комерціалізацією їх діяльності. В умовах транзитивної економіки набирають сили ринкові особливості здійснення функцій закону вартості, які виявляються в загостренні внутрішньогалузевої і міжгалузевої конкуренції, відтворенні на основі диференціації господарюючих суб’єктів процесів нагромадження капіталу. Малі і середні підприємства є, за певних умов, тією динамічною економічною сферою, у якій постійно відтворюються процеси первісного нагромадження капіталу, формуються ринкові, власне кажучи, легальні джерела інвестування. Для їх розвитку необхідний диференційований підхід у державному регулюванні з наданням особливих умов для малих форм організації високотехнологічних виробництв, інноваційного бізнесу.
Враховуючи особливості ціноутворення, підприємства повинні впроваджувати й інші, крім нової техніки інноваційні продукти, ціни на які, зважаючи на транзитивні особливості, значно нижчі від світових. Мова йде про нововведення в організації виробництва, кадровій політиці, розвитку людського капіталу.
|
Беликова Т. |
УДК 338.46.465.2 |
Особенности развития
сферы бытового обслуживания
населения в Харьковской области
Бытовое обслуживание населения представляет собой организованную деятельность субъектов предпринимательства, связанную с предоставлением платных услуг для удовлетворения личных потребностей населения [1]. Эта Быт.обсл.нас.
сфера имеет важное социально-экономическое значение, удовлетворяя многообразные потребности людей в услугах, влияет на денежное обращение, сбалансированность доходов и расходов населения.
Сфера услуг является одной из самых эффективных, быстроразвивающихся отраслей экономики [2]Услуги. Предоставление услуги происходит посредством осуществления бытового заказа (ст. 348 ГК) [3], который является одной из форм договора подряда, применяющегося при обслуживании бытовых потребностей граждан.
Организация, обслуживающая бытовые потребности граждан, обязуется выполнить для заказчика определенную работу, а заказчик обязуется принять ее и оплатить. В настоящее время договоры бытового заказа могут предоставляться физическими лицами — субъектами предпринимательской деятельности, которым в установленном порядке разрешено оказывать услуги, связанные с бытовым обслуживанием населения [3]ГК. Этапы осуществления бытового заказа представлены на рисунке.
Рис. Этапы осуществления бытового заказа
На анализ состояния предприятий бытового обслуживания влияет ряд особенностей услуг, которые затрудняют его проведение [4]Рыб:
сложность отделения цены на услугу от цены на сопутствующие товары;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.