Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 39

У цьому контексті найбільш ефективною стратегією валютно-курсової полі­тики виступає політика ревальвації гривні, яка доповнюється запровадженням більш жорсткого режиму валютного курсу. Політика ревальвації як основа досягнення стабільності та подальшого економічного розвитку має ряд незаперечних переваг: а) ревальвація здешевлює обслуговування зовнішнього боргу, оскільки результатом є зменшення гривневих витрат НБУ на поповнення валютних резервів і скорочення бюджетного дефіциту внаслідок зменшення боргового навантаження на бюджет; б) ревальвація курсу гривні здешевлює імпорт енергоносіїв, який посідає значне місце у торговельному балансі України і використовується при виробництві значної частини вітчизняного експорту, що підвищує його рентабельність; в) ревальвація здешевлює технологічний імпорт машин і обладнання, необхідного для інновацій­ного розвитку вітчизняної економіки; г) посилення валютного курсу гривні виступає основою зниження інфляції та підвищення довіри до політики НБУ; д) ревальвація стимулює оновлення виробничих фондів і здешевлення виробництва експортерів; є) підвищення курсу гривні виступає важливою передумовою зміцнення інвес­ти­цій­ного потенціалу та залучення в національну економіку іноземного капіталу [2], що є також ефективним джерелом неборгового поповнення резервів НБУ.

Реалізація політики ревальвації передбачає встановлення курсового орієн­ти­ра як проміжної мети монетарної політики Національного банку України, що у світовій прак­тиці отримало назву таргетування валютного курсу. Таргетування валютного курсу базується на наступній методології: Національний банк прогнозує майбутню дина­мі­ку курсу гривні; прогноз порівнюється із цільовими значеннями валютного курсу, яких необхідно досягти; відхилення прогнозу від цільових орієнтирів визначає масштаби коригування монетарної політики. Як свідчить міжнародний досвід, переважна біль­шість країн — кандидатів на вступ до ЄС застосовують політику тарге­ту­вання ва­лют­ного курсу для забезпечення фінансової стабільності та досягнення інтегра­цій­них критеріїв. При цьому на різних стадіях інтеграційного процесу політика тар­ге­ту­вання доповнювалась відповідним режимом валютного курсу (таблиця). Так, Чехія, Угор­щина та Польща використовували режим прив’язки своїх валют до валют ос­нов­них торговельних партнерів та до долара США з подальшим переходом до більш гнуч­ких режимів у міру досягнення стабільності та економічного зростання.

Таблиця

Розвиток режимів валютного курсу країн-кандидатів на вступ до ЄС [3]

При виборі валютного режиму в умовах таргетування курсу гривні слід врахо­ву­вати необхідність максимальної стабілізації курсу гривні, яку може забезпечити режим фіксованого курсу, та неможливість витрачати офіційні валютні резерви На­ціо­нального бан­ку на його підтримку, що забезпечує режим гнучкого курсу. Опти­маль­ним режимом, що дозволяє врахувати вказані обмеження, може бути встанов­лення режиму "цільової зони".