Визнання інформації і знань в якості суспільного ресурсу вимагає здійснення їх характеристики (таблиця).
Таблиця
Інформація та знання як суспільний ресурс
|
Ознака |
Характеристика |
|
Специфічні властивості |
Відносна легкість тиражування інформації. Споживання інформаційних ресурсів не призводить до їх зменшення. Взаємний обмін інформацією сприяє збільшенню інформаційного потенціалу. |
|
Форма існування |
Знання існують практично в невідчужуваній формі. Знання можуть виступати у вигляді інформації для широкого кола фахівців. Засвоєння, збільшення та практичне використання інформації в знаннях залежать від здібностей індивіда. |
|
Характер виробництва |
Знання є наслідком досягнення особистістю високого інтелектуального рівня. Створення інформації залежить від подачі знань у вигляді певних повідомлень. |
|
Характер відтворення |
Відтворення знань становить створення нових знань на основі засвоєння значного обсягу даних. Відтворення інформації становить процес її тиражування та відновлення. |
|
Характер участі у суспільному виробництві |
Знання, перетворюючись на чинник виробництва, з урахуванням властивості безмежного самозростання, здатні багаторазово збільшувати результати, які не призводять до зростання витрат. Інформація в процесі її перетворення на знання може призводити до зростання витрат. Інформаційні ресурси пов’язані з інтелектуальною комунікацією між фахівцями. Це сприяє накопиченню та переробці інформації для використання її в практичній діяльності. Інформація та знання в сучасних умовах стають стратегічним ресурсом та ключовим елементом у соціально-економічній діяльності людини. |
На сучасному етапі на світових ринках змінюються конкурентні умови, які призводять до отримання динамічно мінливих конкурентних переваг. Вони базуються на нововведеннях, інноваціях, які застосовуються на всіх стадіях виробничого процесу. Тому економічне зростання стає більш пов’язаним з відкритістю в міжнародній торгівлі, ефективністю фінансової системи, мобільністю ринків праці тощо.
У нашій країні існують такі напрямки подолання несприятливих умов щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств: необхідність проведення політики щодо підтримки конкурентоспроможних підприємств та рішучого звільнення від підприємств-банкрутів; неухильне проведення антимонопольної політики; підтримка нових конкурентних переваг підприємств, які спрямовані на створення високотехнологічної продукції з використанням інновацій [3]. Це вимагає розвитку сучасного конкурентного середовища, ефективного фондового ринку, діючої фінансово-банківської системи, здійснення реальної державної підтримки та налагодження інноваційно-інвестиційних процесів.
Створення конкурентоспроможного виробництва високотехнологічної продукції повинне базуватися на інноваційній моделі конкурентоспроможності, зростанні конкуренції на рівні підприємства, концентрації уваги не на витратах виробництва, а на якості та новизні продукції. Тому зростає важливість таких принципів, як оперативність, гнучкість, адаптація до середовища, що змінюється. Основними чинниками, що впливають на зниження рівня конкуренції, є низький рівень НДДКР, неефективна система управління, низький рівень кваліфікації робітників.
___________
Література: 1. Гапоненко Н. И. Инновации и инновационная политика на этапе перехода к новому технологическому порядку // Вопросы экономики. — 1997. — №9. — С. 8 – 12. 2. Грачева М. В. Инновационная деятельность промышленности: теория и практика в странах рыночной экономики и инновационные вопросы российских предприятий. — М.: РАН ИМЭМО, 1994. — 56 с. 3. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. — К.: ІЕП НАНУ, 1999. — 254 с. 4. Завлин П. Н., Ипатов А. А., Кулагин А. С. Инновационная деятельность в условиях рынка. — СПб.: Наука, 1994. — 192 с.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.