Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 60

Визнання інформації і знань в якості суспільного ресурсу вимагає здійснення їх характеристики (таблиця).

Таблиця

Інформація та знання як суспільний ресурс

Ознака

Характеристика

Специфічні властивості

Відносна легкість тиражування інформації.

Споживання інформаційних ресурсів не призводить до їх зменшення.

Взаємний обмін інформацією сприяє збільшенню інформаційного потенціалу.

Форма існування

Знання існують практично в невідчужуваній формі.

Знання можуть виступати у вигляді інформації для широкого кола фахівців.

Засвоєння, збільшення та практичне використання інформації в знаннях залежать від здібностей індивіда.

Характер виробництва

Знання є наслідком досягнення особистістю високого інтелектуального рівня.

Створення інформації залежить від подачі знань у вигляді певних повідомлень.

Характер відтворення

Відтворення знань становить створення нових знань на основі засвоєння значного обсягу даних.

Відтворення інформації становить процес її тиражування та відновлення.

Характер участі

у суспільному виробництві

Знання, перетворюючись на чинник виробництва, з урахуванням власти­вос­ті безмежного самозростання, здатні багаторазово збільшувати резуль­та­ти, які не призводять до зростання витрат.

Інформація в процесі її перетворення на знання може призводити до зростання витрат.

Інформаційні ресурси пов’язані з інтелектуальною комунікацією між фа­хів­цями. Це сприяє накопиченню та переробці інформації для викорис­тан­ня її в практичній діяльності.

Інформація та знання в сучасних умовах стають стратегічним ресурсом та ключовим елементом у соціально-економічній діяльності людини.

На сучасному етапі на світових ринках змінюються конкурентні умови, які при­зводять до отримання динамічно мінливих конкурентних переваг. Вони базуються на нововведеннях, інноваціях, які застосовуються на всіх стадіях виробничого про­цесу. Тому економічне зростання стає більш пов’язаним з відкритістю в міжнародній торгівлі, ефективністю фінансової системи, мобільністю ринків праці тощо.

У нашій країні існують такі напрямки подолання несприятливих умов щодо під­ви­щення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств: необхідність прове­ден­ня політики щодо підтримки конкурентоспроможних підприємств та рішучого звільнен­ня від підприємств-банкрутів; неухильне проведення антимонопольної політики; підтримка нових конкурентних переваг підприємств, які спрямовані на створення високо­тех­но­ло­гічної продукції з використанням інновацій [3]. Це вимагає розвитку сучасного кон­курентного середовища, ефективного фондового ринку, діючої фінансово-бан­ківсь­кої системи, здійснення реальної державної підтримки та налагодження іннова­цій­но-інвестиційних процесів.

Створення конкурентоспроможного виробництва високотехнологічної продук­ції повинне базуватися на інноваційній моделі конкурентоспроможності, зростанні кон­ку­ренції на рівні підприємства, концентрації уваги не на витратах виробництва, а на якості та новизні продукції. Тому зростає важливість таких принципів, як опера­тив­ність, гнучкість, адаптація до середовища, що змінюється. Основними чин­ни­ка­ми, що впливають на зниження рівня конкуренції, є низький рівень НДДКР, неефек­тивна система управління, низький рівень кваліфікації робітників.

___________

Література: 1. Гапоненко Н. И. Инновации и инновационная политика на этапе перехода к новому технологическому порядку // Вопросы экономики. — 1997. — №9. — С. 8 – 12. 2. Грачева М. В. Инновационная деятельность промышленности: теория и практика в странах рыночной экономики и инновационные вопросы российских предприятий. — М.: РАН ИМЭМО, 1994. — 56 с. 3. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. — К.: ІЕП НАНУ, 1999. — 254 с. 4. Завлин П. Н., Ипатов А. А., Кулагин А. С. Инновационная деятельность в условиях рынка. — СПб.: Наука, 1994. — 192 с.