Модели поведения партнеров в процессе функционирования социального института инвестиционной деятельности. Удосконалення системи показників роботи залізничного транспорту в умовах його комерціалізації, страница 72

У вищій освіті можемо спостерігати наступні позитивні зрушення:

модернізується зміст освіти у відповідності з вимогами сьогодення;

спостерігається укрупнення спеціальностей та поглиблення фундаменталь­ності навчального процесу;

вдосконалюється організаційно-економічний механізм вищих навчальних закла­дів з галузями економіки;

поглиблюється інтеграція вищої освіти, науки і виробництва.

Але на фоні позитивних турбот держави щодо освіти спостерігається значна недооцінка освітянської галузі, яка призводить до певних негативних явищ:

знижується середній рівень освіти у порівнянні з високорозвиненими країнами ;

якість знань учнів не відповідає сучасним вимогам, що надалі загострює проблему функціональної неграмотності багатьох членів суспільства;

професійна некомпетентність, низька культура, соціальна безвідповідальність перешкоджають освоєнню нової техніки та технології;

скорочується кількість фахівців, зайнятих у народному господарстві, а праців­ники розумової праці складають невелику частку (в Україні — 1/3 серед зайнятих у народному господарстві, тоді як у США — 1/2);

проглядається тенденція декваліфікації населення;

в Україні практично не зростає винахідницька діяльність;

структура попиту робочої сили не відповідає структурі пропозиції кваліфіко­ваних кадрів на ринку праці (як правило, більшість фахівців не в змозі знайти роботу за фахом);

ефективність служб з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів дуже низька.

За таких умов слід створити таку систему освіти, яка спонукала б людину до постійного оновлення знань та підвищення кваліфікації, яка ефективно сприяла б соціально-економічному розвитку суспільства.

У всіх розвинених країнах світу значна увага приділяється кожному еле­мен­тові неперервної освіти. Японію, наприклад, характеризують не тільки як високо­розвинену та комп'ютеризовану країну, але й як країну з найвищим рівнем освіти у світі. Чому? Традиційна повага японців до освіти проявилась ще в 1948 р., коли 99,3% дітей шкільного віку вступили до обов'язкової школи. У 1975 р. частка учнів, які продовжили навчання у необов'язковій та платній середній старшій школі, перевищувала 90%, а в середині 90-х рр. складала 95%. Серед громадян віком від 25 до 34 років у 1995 р. 42,3% мали вищу освіту, 50,4% — старшу середню освіту і тільки 7,2% — обов’язкову. Що ж до старшого покоління (34-44 роки), то там ці показники склали відповідно 26,9; 53,5 і 19,5% [3]. Можна зробити висновок, що система освіти Японії довгий період часу була наділена особливими пріоритетами і в сучасних умовах виконує свої основні завдання з підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів різних рівнів. Слід зауважити, що такого рівня освіти Японія досягла завдяки певним змінам у структурі освіти та проведенню реформаторської політики в освітянській галузі.

У доповідях японського Національного комітету з реформ освіти (National Coun­cil оn Education Reform) у 1985 р. особого значення набували проблеми інтер­націоналізації освіти, впровадження новітніх інформаційних технологій, особливої уваги заслуговували проблеми безперервного навчання та регулювання соціальних змін [4].

Зважаючи на досвід Японії та інших країн світу, для досягнення високого освітнього рівня українського населення, який відповідав би міжнародним стан­дартам, Україні необхідно надати пріоритетного значення безперервній освіті, чітко визначити стратегію і тактику освітньої політики, а також якісно оновити весь на­вчально-виховний процес, перебудувати загально-методологічну концепцію освіти, яка відображала б реальні соціальні потреби суспільства й окремих регіонів країни, визначити цілі, шляхи та можливості їх здійснення на сучасному етапі. Тільки за таких умов з'явиться можливість нарощувати освітній потенціал держави, а освіта стане міцнішим підгрунтям для економічного розвитку України.

__________