Модели поведения партнеров в процессе функционирования социального института инвестиционной деятельности. Удосконалення системи показників роботи залізничного транспорту в умовах його комерціалізації, страница 43

Забороняється використовувати для формування статутного фонду векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи [2].

Для подальшого визначення особливостей формування статутного фонду страхової компанії потрібно визначитися, до якої форми господарських товариств можуть бути належні страховики.

Відповідно до статті 2 Закону України про внесення змін до Закону України "Про страхування" страховиками визнаються фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відпо­ві­дальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) з ураху­ванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у вста­нов­леному порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Найбільш поширені в Україні форми страхових компаній — акціонерні товариства. Акціонерним, відповідно до статті 24 Закону України "Про господарські товариства", визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Загальна номінальна вартість випущених акцій ста­но­вить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути меншим від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи з ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.

На сьогодні остаточне рішення про розмір статутного фонду залишається за вимогами статті 30 Закону України про внесення змін до Закону України "Про страхування", оскільки 1 млн. євро, або 1,5 млн. євро (для страховика, який займа­ється страхуванням життя) значно перевищують 1250 мінімальних заробітних плат (вимоги статті 24 Закону України "Про господарські товариства").

Акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв’язку зі збільшенням статутного фонду — з товариством.

При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної [3].

Збільшення статутного фонду здійснюється в порядку, встановленому Дер­жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій.

Акціонери користуються переважним правом на придбання додатково випу­щених акцій. У голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково випущені акції беруть участь особи, які підписалися на ці акції.

Збільшення статутного фонду акціонерного товариства не більш як на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено статутом.

Зміни статуту, пов’язані зі збільшенням статутного фонду, повинні бути зареєстровані органом, що зареєстрував статут акціонерного товариства, після реалізації додатково випущених акцій.

Статутами банківських та страхових установ, які є акціонерними товарист­вами, мо­же бути передбачено інший, ніж вказаний вище, порядок збільшення ста­тут­ного фонду [3].

Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про види акцій, що ви­пускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купу­ються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань відносно викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

__________

Література: 1. Рейтинг страховых компаний Украины. //Україна — BUSINESS. — 2000. — №47. — С. 8-12. 2. Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 р. №86/96-ВР зі змінами від 12 липня 2001 р. №2664-ІІІ-ВР //Відомості Верховної Ради. — 2001. — №15. — Ст. 73. 3. Закон України "Про господарські товариства" від 19 ве­ресня 1991 р. №1577-XII-ВР //Відомості Верховної Ради. — 1991. — №49. — Ст. 682.