Модели поведения партнеров в процессе функционирования социального института инвестиционной деятельности. Удосконалення системи показників роботи залізничного транспорту в умовах його комерціалізації, страница 38

Таблиця

Прямі іноземні інвестиції в Україну станом на 1 січня

Досвід постсоціалістичних європейських країн показує, що іноземні інвестиції найактивніше надходять не туди, де бракує капіталу, а в місця, де вже інтенсивно здійснюються капіталовкладення, тобто "відбувається їхнє притягування до внут­ріш­ніх" [4]. Зовнішні кошти спрямовуються туди, де вже практично доведено прове­дення економічних реформ насамперед за рахунок власних джерел.

Незважаючи на значні природні переваги, Україна має один із найнижчих серед країн Центральної та Східної Європи показників залучення ПІІ. "Поточний обсяг залучення ПІІ на душу населення становить 83 дол. США і перевищує ана­логічний показник лише таких країн, як Білорусь, Узбекистан та Таджики­стан" [5].

На сучасному етапі роль внутрішнього інвестора має бути домінуючою. У наших найближчих сусідів поляків інвестиції населення у банківську систему пере­вищують 15 млрд. дол. США і є найважливішим інвестиційним ресурсом. В Україні у 2001 році значно посилилась тенденція збільшення вкладів громадян до банківської системи. Станом на липень 2001 року депозити фізичних осіб у комерційні банки України (з урахуванням нерезидентів) становили 8 611 млн. грн. З початку року депозити фізичних осіб збільшилися на 28,1%, у тому числі в національній валюті — на 35,0%, в іноземній — на 21,2% [1]. Завдяки цьому Україна має тенденцію до зростання обсягів капіталовкладень. Але ще треба дуже багато зробити для віднов­лення довіри до вітчизняних банків та інших фінансових інституцій.

Як відомо, ВВП є основним показником економічного розвитку, що свід­чить про здоров'я будь-якої держави. Між обсягом інвестицій та зростанням ВВП існує тісна кореляційна залежність. 2000 рік став для економіки України переломним, після тривалої економічної кризи вперше вдалося досягти її реального зростання. Це підтверджується зростанням реального ВВП на 5,8%, виробництва про­мислової продукції — на 12,9%, сільскогосподарсь­кого вироб­ництва на — 9,2% [1].

Серед сукупності причин, що стримують перехід на траєкторію економічного росту, виділяється низька інвестиційна активність. Для з'ясування умов інвести­цій­ної активності потрібно скористатися теорією чистого нагромадження основного капі­талу. Чисте нагромадження — це валові інвестиції, зменшені на суму аморти­заційних відрахувань. Метод чистого нагромадження — ефективний засіб виявлення болючих точок інвестиційної політики. Він широко використовується в західних країнах. Так, щорічні звіти Президента США обов'язково містять показ­ники співвідношення валових і чистих інвестицій. При цьому на частку амортизації в США припадає 65-70% валових інвестицій. Амортизаційні відрахування не скоро­чуються в абсолютних величинах навіть під час коливань циклів економіки. У період кризи частка чистих інвестицій скорочується до 15-25%. Таким чином, США постійно прагнуть уникати масового знецінення основ­ного капіталу (це дуже важливий фактор застереження), але якщо воно і відбу­вається, то його необхідно компенсувати ростом цін на промислове устаткування.

В Україні чисті нагромадження капіталу за 1991-1995 роки постійно змен­шу­валися (8,3-0,5% ВВП). І тільки в 1996 р. було зростання, але це не слід розціню­ва­ти як позитивний фактор, тому що за рахунок амортизаційної полі­тики 1996-1997 років було зосереджено в народному господарстві 15 млрд. грн. амортизаційних відра­ху­вань, що в 2,5 рази більше, ніж у 1996 р. Починаючи з 1997 р. і до 2000 р. стан справ щодо накопичення амортизаційних відрахувань та їх використання покращився [2].