По-перше, це констатація тієї реальності, що зростання концентрації сучасного ринку технологій (у формі його олігополізації або монополізації) є результатом, а не причиною успішних інновацій і їх надійного захисту підприємствами-інноваторами розвинених країн. Будь-яка інновація пов'язана з інвестуванням — витратами, розмір яких зростає як сніговий клубок в межах інноваційного циклу. Повне відшкодування цих витрат можливе тільки за умови, якщо на етапі комерціалізації нового виробу його ціна буде перевищувати рівень витрат на нього і дисконтована вартість прибутку (квазирента) буде перевищувати вартість інвестицій. Створення цих передумов можливе тільки в разі встановлення інноватором певного захисту від конкуренції (на основі патентних або непатентних методів) і досягнення ним певного рівня монопольної влади на ринку.
По-друге, в атомістичних галузях власна інноваційна активність підприємств суттєво обмежена їх розмірами. Технологічний прогрес в таких галузях, як торгівля, харчова промисловість, переробка сільськогосподарської продукції, у вирішальній мірі залежить від машин і обладнання, які створюються в інших, більш концентрованих галузях промисловості (машинобудуванні, хімічних галузях та ін.).
По-третє, в галузях зі значними технологічними можливостями (електронній, літакобудівній, фармацевтичній, електротехнічній та ін.) рівень концентрації виробництва (структура галузі) значно перевищує рівень, притаманний галузям, які виробляють стандартизовану продукцію (харчовій, виробництво одягу, взуття, торгівлі та ін.).
Наведені вище спостереження створюють методологічну основу висновку, згідно з яким модель формування технологічної конкурентоспроможності підприємства відображається як ланцюг причинності інновація — структура ринку (концентрація) — зростання технологічної конкурентоспроможності підприємства. Логіка взаємозв'язків між інновацією, структурою ринку і рівнем технологічної конкурентоспроможності підприємства наведена на рис. 2.
Рис. 2. Взаємозв'язки між інновацією, структурою ринку і технологічною конкурентоспроможністю підприємства
Повне відшкодування витрат на НДДКР і збільшення прибутковості бізнесу інноватора можливі тільки за умови повного витягнення ним квазирентного потенціалу нововведення, що, в свою чергу, передбачає зміну структури ринку в напрямку його монополізації інноватором (рис. 2). Невиконання цієї умови призводить до зворотного — гальмуючого впливу структури ринку на рівень конкурентоспроможності інноватора: зростання кількості симетричних конкурентів зменшує частку технологічної квазиренти кожного з них до рівня, який стає недостатнім навіть для відшкодування витрат інноватора на НДДКР, що уповільнює його стимули до технологічних інновацій.
Отже, структурний аналіз технологічної конкурентоспроможності підприємства вказує на існування суттєвих взаємозв'язків між мотивами до інновацій, структурою ринку і рівнем конкурентоспроможності підприємства. Його застосування дає можливість виявити причини агресивної поведінки тих технологічних лідерів (і урядів їх країн), що вдаються до жорсткого гальмування або знищення конкурентів, які кидають виклик їх домінуванню. Прикладами подібної поведінки є реакція американських компаній та уряду США на виробництво компакт-дисків в Україні, гальмування виробництва українського літака Ан-70 компаніями західних країн та їх урядами.
__________
Література: 1. Лукинов И. Приоритетная политика государства в технологических преобразованиях. //Экономика Украины. — 1997. — №2. — С. 4-19. 2. Denison E. Trends in American Economic Growth, 1929-1982. — Washington: Brookings, 1985. 3. Solow R. Technical Change and the Aggregate Production Function //Review of Economics and Statistics, vol. 39. — 1957. — August. — P. 312-320. 4. Шумпетер Й. Теория экономического развития. /Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1982. — 456 с. 5. Шерер Ф.М., Росс Д. Структура отраслевых рынков. /Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 698 с.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.