Процесс разработки "мастер-плана" трансформационного мероприятия должен учитывать привязку любого бюджета, задачи, программы действий к определенной структурной единице организации — подразделению, отделу или работнику.
Программирование трансформационного процесса в целом (согласно предложенной модели, см. рис. 1) предполагает установление временного распорядка осуществления трансформационного мероприятия.
В заключение отметим, что при формировании стратегии управления трансформационными процессами в организации рекомендуем учитывать последние достижения школы стратегического планирования — сценарного планирования и стратегического контроля, что позволит сделать данный процесс менее жестким. В частности, сценарии дают возможность быть готовыми к любому непредвиденному развитию событий, связанных с трансформацией, а стратегический контроль, смысл которого состоит в поддержании постоянной нацеленности организации на выполнение стратегических задач, позволит отследить порядок выполнения намеченного трансформационного мероприятия, сопоставить сделанное с запланированным.
___________
Литература: 1. Ansoff H. L. Corporate Strategy. New York: McGraw-Hill, 1965. 2. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий /Пер. с англ. /Под ред. Ю.Н. Каптуревского. — СПб: Изд. "Питер", 2000. — 336 с. 3. Ackoff R.L. Beyond Prediction and Preparation. //Journal of Management Studies. — 1983. — XX, 1 [January]. — s. 59-69. 4. Гордиенко Л.Ю. Применение методологии стратегического анализа к управлению трансформационными процессами. //Вісник ХДЕУ. — 2001. — №2 (18). — С. 25-29. 5. Гордиенко Л.Ю. Теоретико-методологические проблемы применения технологии ситуационного менеджмента для исследования организационно-управленческих трансформационных процессов. //Вісник ХДЕУ. — 2001. — №3 (19). — С. 68-71. 6. Управление организацией: Учебник /Под ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 670 с.
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ УДК 658. 589
ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА
|
канд. екон. наук, доцент Харківського державного
автомобільно-дорожнього технічного університету
Необхідність виходу економіки України з кризового стану, перш за все, передбачає розвиток науково-технологічної сфери, яка забезпечувала б інноваційний характер промислового виробництва. На це націлений Указ Президента України від 20 серпня 2001 року, яким передбачено: встановлення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні до 2005 року; впровадження механізму диференційованого пільгового оподаткування підприємств залежно від рівня їх інноваційної активності, стимулювання науково-дослідних та досвідно-конструкторських розробок; суттєве підвищення заробітної плати наукових працівників, рівня їх соціального захисту; створення інформаційної бази даних щодо новітніх технологій [1]. В сучасних умовах науково-технічні розробки визначаються як фактор соціально-економічного розвитку країни, тобто їм належить провідна роль у вирішенні економічних, соціальних, екологічних та інших проблем.
Вирішення перелічених проблем пов’язане зі зростанням масштабів виробництва, розмірів витрат на науково-технічні розробки та їх впровадженням у виробництво; з необхідністю обміну науковими досягненнями між країнами, регіонами та підприємствами; наявністю глобальних проблем (наприклад екологічних), які мають довгостроковий характер і можуть бути вирішені тільки за умови участі багатьох країн світу; зміною характеру міжнародних економічних зв’язків, що охоплюють науково-технічну, виробничу, фінансову, інформаційну та інші сфери діяльності.
Інноваційний тип розвитку визначається перенесенням акцентів на використання принципово нових прогресивних технологій, випуск високотехнологічної продукції, розробку прогресивних організаційних і управлінських рішень в інноваційній діяльності.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.