При дослідженні отриманої статистичної інформації виявилася наявність однакових значень показників для багатьох об’єктів. У цьому випадку метод суми місць розраховувати не варто, тому що виникає похибка отриманих результатів за цією методикою. Для розрахунків було використано метод відстані до точки-еталону та комплексний метод, який прийнято за базовий.
До розрахунку рейтингів наукових установ були залучені звітні дані науково-дослідних інститутів; конструкторських технологічних організацій та науково-виробничих об’єднань; проектних інститутів.
Об’єднані результати розподілу наукових установ у рейтингу 2000‑2001 рр. за двома методами наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Розподіл наукових установ у рейтингу 2000‑2001 рр.
Інтервал |
Економічний |
Комплексний метод |
Метод відстані до точки-еталону |
||||
рейтингового числа, % до підсумку |
зміст рейтингового числа |
Інтервал рейтингового числа |
2000 |
2001 |
Інтервал рейтингового числа |
2000 |
2001 |
0-20 |
Лідер |
1-0,8 |
0 |
0 |
0-1,0 |
0 |
0 |
20-40 |
Високий рівень розвитку |
0,8-0,6 |
1 |
12 |
1,0-2,0 |
0 |
0 |
40-60 |
Середній рівень розвитку |
0,6-0,4 |
30 |
39 |
2,0-2,9 |
1 |
40 |
60-80 |
Слабкий рівень розвитку |
0,4-0,2 |
23 |
3 |
2,9-3,9 |
52 |
14 |
80-100 |
Аутсайдер |
0,2-0 |
0 |
0 |
3,9-4,9 |
0 |
0 |
Перші позиції в рейтингу на протязі обох періодів продовжує утримуватися ЗАТ "Укроргверстатінпром" за обома методами, що свідчить як про достовірність отриманих результатів, так і про задовільні результати його роботи.
За даними табл. 2 помітна загальна тенденція змін у рейтинговій системі в бік покращання, що підтверджується розподілом наукових установ за інтервалами рейтингового числа.
За весь період, що вивчається, лідерів серед наукових установ не було, але не було й аутсайдерів, що свідчить про серединне становище всіх наукових установ і чітку їх згуртованість за результатами діяльності. До групи середнього впливу на розвиток науки регіону ввійшла більшість наукових установ.
Наукові установи за обома методами розрахунку рейтингу можуть характеризуватися як такі, що розвиваються швидкими темпами. У 2000 р. в зону сильного впливу на розвиток науки регіону за комплексним методом потрапила тільки одна наукова установа — ВАТ "Хартрон", але, незважаючи на те, що у 2001 р. його рейтингове число за цим методом покращилося, поперед нього вийшли 11 наукових установ. Це свідчить не про занепад ВАТ "Хартрон", а про те, що темпи розвитку наукових установ дуже високі.
Але при аналізі установ за науковою спрямованістю помітно, що для проектних інститутів у 2001 р. рейтингові системи за обома методиками можуть характеризуватися як такі, що погіршуються.
З метою визначення подальших тенденцій змін на ринку наукових установ проведено аналіз, який заснований на методиці рейтингу розвитку. Панеллю дослідження є темпи змін показників, що приймалися за базову панель дослідження.
Результати розрахунків рейтингів розвитку 2000/2001 року тієї ж цільової групи за двома методами наведено у табл. 3.
Таблиця 3
Розподіл наукових установ у рейтингу розвитку 2000/2001 року
Інтервал |
Економічний |
Комплексний метод |
Метод відстані до точки-еталону |
||
рейтингового числа, % до підсумку |
зміст |
інтервал рейтингового числа |
кількість підприємств |
інтервал рейтингового числа |
кількість підприємств |
0-20 |
Лідер |
1-0,8 |
0 |
0-1,0 |
0 |
20-40 |
Швидкі темпи росту |
0,8-0,6 |
1 |
1,0-2,0 |
0 |
40-60 |
Високі темпи росту |
0,6-0,4 |
47 |
2,0-2,9 |
3 |
60-80 |
Повільні темпи росту |
0,4-0,2 |
6 |
2,9-3,9 |
51 |
80-100 |
Аутсайдер |
0,2-0 |
0 |
3,9-4,9 |
0 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.