Модели поведения партнеров в процессе функционирования социального института инвестиционной деятельности. Удосконалення системи показників роботи залізничного транспорту в умовах його комерціалізації, страница 36

Як видно з табл. 1, у 2000 році порівняно з 1995 загальна середньорічна чисельність працівників, зайнятих в галузях економіки Харківської області змен­ши­лась на 268,1 тис. чол., або на 75,08%. Аналогічна тенденція простежується при розгляді динаміки за п‘ять років в окремих галузях економіки, таких, як промисло­вість, сільське господарство, транспорт і зв‘язок. Але найбільш оприлюднене змен­шення середньорічної чисельності припадає на будівництво (42,62%), науку і науко­ве обслуговування (36,49%). І тільки середньорічна чисельність апарату орга­нів державного та господарського управління, громадянських організацій збільши­лась на третину (на 33,56%).

Аналіз структурного складу працівників за різними галузями економіки пока­зав найбільш значне структурне зменшення загальної кількості зайнятих в будів­ництві, науці та науковому обслуговуванні, що майже повністю кореспондується з висновками табл. 1.

Незважаючи на те, що загальна кількість працюючих за п`ять років зменши­лась (див. табл. 1), відбувається процес оновлення трудових ресурсів і розширення в останні роки зайнятості, що показано в табл. 2.

Оцінюючи показники табл. 3, необхідно відзначити різке зростання праце­влаштованих відносно середньорічної чисельності працівників в галузях економіки Харківської області (див. табл. 1). Навіть затяжна економічна криза не загаль­мувала, і критична маса накопичених офіційних безробітних почала свій зворотній шлях до робочих місць.

Так за п`ять років, які розглядаються, динаміка працевлаштування повністю або частково безробітних показує абсолютне зростання у всіх без винятку галузях економіки. Особливо вражаючим такий зріст працевлаштованих є в:

сільському господарстві — 8,36 рази (3 417 осіб);

торгівлі, громадському харчуванні, житлово-комунальному господарстві та ін. — 5,56 рази (5 884 осіб);

промисловості — 4,7 рази (7 512 осіб).

Дані табл. 2 також співвідносяться з наведеними вище висновками табл. 1 стосовно таких галузей, як будівництво, наука і наукове обслуговування, де спосте­рігається незначне зростання кількості працевлаштованих, в той час як апарат органів державного та господарського управління зріс у 5,2 рази (на 797 осіб).

Демографічні показники по країні (щорічне скорочення середньої тривалості життя та зростання коефіцієнта смертності), а також продовження економічного спаду в 1995-2000 роках є об`єктивною передумовою щорічного скорочення середньорічної чисельності працівників в галузях економіки Харківської області з 1 076,2 тис. осіб до 808,1 тис. осіб (див. табл. 1).

Зріст чисельності працевлаштованого населення в галузях економі­ки (табл. 2) поряд з показниками зайнятих (табл. 1) зумовили пропорційне зростання показ­ників динаміки темпів росту працевлаштованих до зайнятих в Харківській області.

Таблиця 2

Динаміка питомої ваги працевлаштування

не зайнятого трудовою діяльністю населення за галузями економіки Харківської області