Особливо вражаючими є темпи зросту в торгівлі, громадському харчуванні та житлово-комунальному господарстві; в галузі фінансування, страхування і пенсійного забезпечення; в промисловості.
Відносно цих галузей менші темпи зростання спостерігаються в галузях науки і наукового обслуговування, бюджетних сферах економіки, транспорту і зв`язку.
Розглядаючи динаміку темпів росту працевлаштованих, зайнятих в галузях економіки області, доходимо висновку, що:
1) за роки, які обстежувались, постійно накопичувалась база даних безробітних (непрацевлаштованих); ця критична маса людей чекала свого часу на пропозиції з боку роботодавців;
2) з 1999 року з‘явилися перші передумови гальмування процесів спаду в економіці і поступового зросту підприємств або окремих галузей економіки;
3) нарешті, почали виконувати свої функції відносно працевлаштування районні та міські центри зайнятості в Харківській області.
Необхідно, щоб Обласний центр зайнятості, підприємство "Біржа праці", ЗМІ покращили інформованість населення, якому необхідне працевлаштування. Для цього потрібно створення централізованого банку даних про наявність вакансій, а також накопичення заяв претендентів, що шукають роботу, на постійній основі. Ці дані потребують щоденної актуалізації в автоматизованому режимі [3].
__________
Література: 1. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 496 с. 2. Петюх В.М. Ринок праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 288 с. 3. Стратегія зайнятості та перепідготовки населення на 2001-2004 рр. — Харків: Партнерство, 2000. — 32 с. 4. Закон України "Про зайнятість населення" //Голос України. — 1997. — 30 грудня. 5. Харківська область у 2000 році: Статистичний щорічник. — Харків: Харківське обласне статистичне управління, 2001. — 300 с.
ІНВЕСТИЦІЙНА БЕЗПЕКА В УКРАЇНІ УДК 330.322 (477)
|
аспірант ХДЕУ
Найактуальнішими для України є проблеми щодо обсягів ресурсів та структури інвестиційної діяльності. Саме завдяки їх успішному вирішенню можливо не тільки досягти економічного успіху, а й закласти основу для формування позитивних довгострокових тенденцій розвитку національної економіки.
Дефіцит інвестицій є однією з головних причин кризового стану і підприємництва, і виробництва в Україні, оскільки він призводить, по-перше, до падіння, по-друге, до нетехнологічності, неекономічності того, що виробляється, по-третє, до зменшення зайнятості; по-четверте, до фізичної зупинки підприємств через катастрофічний рівень зношення основних фондів. Ступінь зношеності основних фондів в Україні досяг 42,8% у 2000 р., тоді як у 1996 р. він був на рівні 40,0% [1]. Як відзначив Президент України Л. Кучма, "ситуація у сфері оновлення виробничих фондів наближається до критичної межі" [1].
Обмеженість інвестиційних ресурсів і нестабільне фінансування капітальних вкладень негативно позначилися на розвитку та стабілізації господарства держави. Здійснення глибокої структурної перебудови української економіки вимагає істотного збільшення обсягу інвестицій, консолідації всіх джерел інвестування, активізації інвестиційної діяльності.
Існуючі в державі та серед підприємців тенденції щодо залучення великих обсягів іноземних інвестицій не є однозначно позитивною. На думку автора, іноземні інвестиції навіть за умов їх ефективного використання складати велику частку у загальному обсязі інвестицій не повинні. "Світовий досвід свідчить, що обсяг прямих іноземних інвестицій не повинен перевищувати 6,0% від ВВП" [2]. Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку України наведено у таблиці.
У світі існує правило: іноземні інвестори ніколи не випереджають вітчизняних. "Найзначніші інвестиційні проекти впроваджуються на двосторонній основі при органічному поєднанні вітчизняного й іноземного капіталів" [3].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.