Варто враховувати, що інновація як нововведення не тільки задовольняє певні потреби та має споживчу вартість, а й представляє собою об’єкт інтелектуальної власності. Тому формування інтелекту робітників підприємства, як вирішального фактору привласнення, пов’язано з інтелектуальними правами власності. Це свідчить про те, що ефективні нововведення представляють собою замінюючий ресурс розвитку, бо можливості робочої сили обмежені, а можливості інтелекту — практично безмежні. Новації як безпосередній продукт інтелекту (розуму, активності) людини можуть бути реалізовані у вигляді товару, переданого значній кількості покупців. Це пов’язано з особливостями товару — новації, що полягають у такому: новація запозичується, бо при продажі вона не втрачається для продавця, вона може водночас використовуватися і продавцем, і покупцем; вона відображає імідж продавця і знаходиться в залежності від визнання прав його інтелектуальної власності, тобто продавець прямо зацікавлений в її ефективному використанні; новація в результаті продажу на основі спеціального договору характеризується чітким визначенням методів і форм захисту інтересів як продавця, так і покупця, страхуванням ризику, забезпеченням гарантій, розподілом прибутків; право користування новацією як інтелектуальним товаром здійснюється на основі вартості інтелектуального кредиту з боку продавця в обмін на грошові кредити з боку покупця. Ціна базується на врахуванні ринкової кон’юнктури. При цьому економія коштів зумовлена реалізацією різних за формою кредитів та ефективністю науково-технічних, інвестиційних, виробничих і соціальних програм, які здійснюються одночасно. Тому виникає необхідність оптимізації параметрів інноваційних проектів та ресурсів на їх здійснення. Основною проблемою, що виникає, є: при збільшенні кількості програм необхідно залучати більше ресурсів для їх виконання при збільшення термінів, а при підвищенні ефективності їх здійснення знижується потреба у збільшенні коштів. Її вирішення вимагає розробки державної програми підтримки інноваційної діяльності, що повинна включати ринкові фактори її активізації, дієву систему захисту прав і гарантій для суб’єктів інтелектуальної діяльності.
В умовах економіки, що трансформується, науково-технічний розвиток підприємств є однією з найважливіших складових інноваційної стратегії. Її недооцінка сприяє швидкій втраті позицій підприємства на ринку, спаду виробництва, банкрутству підприємства, росту безробіття тощо.
__________
Література: 1. Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо виводу з кризового стану науково-технологічної сфери України і створення реальних розумів для переходу економіки на інноваційну".
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ УДК 338: 658.3
ПО ОЦЕНКЕ ПЕРСОНАЛА
ПРЕДПРИЯТИЯ
|
соискатель ХГЭУ
Оценка персонала предполагает сравнение таких определенных характеристик работника, как профессионально-квалификационный уровень, деловые качества, результаты труда с соответствующими параметрами, требованиями и эталонами. Она заключается в определении того, в какой степени любой работник достигает ожидаемых результатов труда и соответствует тем требованиям, которые вытекают из его производственных задач.
Различают два вида оценки персонала:
самооценку, основанную на том, что в сознании каждого человека существуют определенные представления, эталоны, образы и др. При этом выделяется идеальный образ, который трудно достижим, и нормативный — представление о том, каким должен быть работник, чтобы его воспринимали и уважали.
Внешняя оценка, которая заключается в положительной оценке деятельности со стороны коллектива, руководителей и непосредственных потребителей продуктов труда. Такая оценка считается объективной, если она исходит от трех перечисленных выше субъектов.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.