Модели поведения партнеров в процессе функционирования социального института инвестиционной деятельности. Удосконалення системи показників роботи залізничного транспорту в умовах його комерціалізації, страница 15

Показники роботи окремих структурних підрозділів, що здійснюють експлуа­та­цію інфраструктури, її технічне обслуговування і ремонт, повинні характеризувати особливості роботи підрозділу і його внесок у якість перевезень (за бальною оцін­кою якості роботи обслуговуючих пристроїв). Ці показники повинні забезпечити обґрун­тований розподіл доходів і прибутку між певними структурними під­роз­ділами.

__________

Література: 1. Нова система оплати ниток графіка на ДВАС //Железные дороги мира. — 2001. — №9. — С. 19-21.

УДК 658.14                ОЦІНКА СТАЛОСТІ Й ЕФЕКТИВНОСТІ

 ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

аспірант ХДЕУ

У процесі оцінки інвестиційного проекту (ІП) слід враховувати невизначеність, пов’язану з неповнотою та неточністю інформації про умови його реалізації. Крім того, важливою складовою такої оцінки є врахування ризику, що передбачає можливості виникнення таких умов реалізації інвестиційного проекту, які призво­дять до негативних наслідків. Така оцінка кладеться в розробку можливих (про­ект­них) сценаріїв розрахунку показників ефективності ІП.

У разі, коли при різних значеннях окремих факторів невизначеності витрати та результати ІП істотно відрізняються, розраховується його сталість. При цьому проект слід вважати сталим за таких умов:

коли він є ефективним і таким, що фінансово реалізується при всіх можливих сценаріях;

якщо негативні наслідки можна усунути за допомогою заходів, передбачених організаційно-економічним механізмом ІП.

Серед методів оцінки сталості й ефективності інвестиційного проекту в умовах невизначеності можна відзначити такі: укрупнену оцінку сталості; розраху­нок рівня беззбитковості; варіації параметрів; розрахунок ефекту, що очікується, з урахуванням кількісних характеристик невизначеності.

У випадку, коли виявлено несталість ІП, доцільно вносити корективи в організаційно-економічний механізм його реалізації, а саме: передбачати вільний графік погашення позик; створювати необхідні запаси (резерви) грошових коштів; корегувати умови взаєморозрахунків між його учасниками (хеджування угод, індексацію цін тощо); передбачати страхування учасників ІП на будь-які випадки. При цьому, якщо ці заходи не сприяють сталості ІП, його слід вважати недоцільним.

Під організаційно-економічним механізмом реалізації інвестиційного проекту розуміється така форма взаємодії учасників, що ставить за мету забезпечення його реалізованості і можливості вимірювання витрат і результатів кожного учасника.

Даний механізм включає:

нормативні документи щодо взаємодії учасників;

зобов’язання, гарантії та санкції за їх порушення;

умови фінансування (строки кредитів, відсоткову ставку, періодичність сплати відсотків тощо);

особливі умови обертання продукції та ресурсів між учасниками (застосу­вання пільгових цін для взаємних розрахунків, надання товарних кредитів, безкош­товну передачу основних коштів у постійне або тимчасове використання тощо);

відповідну систему управління реалізацією проекту (можливі зміни умов реалізації, синхронізацію діяльності окремих учасників, захист інтересів кожного з них, своєчасне корегування дій для досягнення мети тощо);

заходи щодо взаємної фінансової, організаційної підтримки (надання тимча­сової фінансової допомоги, кредитів, відстрочки платежів тощо).

Окремі складові організаційно-економічного механізму реалізації інвестицій­ного проекту закріплюються та конкретизуються в статутних документах і угодах між учасниками. До їх числа входять суб’єкти, що передбачені Законом України "Про інвестиційну діяльність" (1). Під учасником проекту розуміється суб’єкт інве­стиційної діяльності даного проекту.

Оцінка сталості й ефективності інвестиційного проекту. Сталість інвести­ційного проекту при укрупненій її оцінці може бути забезпечена за рахунок прогно­зування техніко-економічних показників проекту (ціни, ставки податків, курсів валют, обсягу виробництва, термінів виконання і вартості окремих видів робіт); передба­чення резерву коштів на непередбачені інвестиційні витрати (помилки проектних організацій, непередбачене затримання платежів за продукцію тощо); збільшення норми дисконту з урахуванням поправок на ризик.