Модели поведения партнеров в процессе функционирования социального института инвестиционной деятельности. Удосконалення системи показників роботи залізничного транспорту в умовах його комерціалізації, страница 68

В умовах трансформації виникає необхідність зміни методів менеджменту. Значимість результатів вимагає взаємного узгодження і методів досягнення мети. При формуванні мети, однієї з її складових необхідно визначити методи досягнення і виконавців. Принциповим положенням слід вважати необхідність узгодження засо­бів її досягнення з наявними можливостями та контингентом працівників.

Одним із методів є взаємне узгодження засобів досягнення мети. Форму­лю­вання основної мети повинне бути простим і коротким, а засоби для її досягнення — (в залежності від рівня складності задачі) визначеними детально. Харківський тракторний завод, наприклад, пішов шляхом формування лізингового центру, однак складності трансформаційної економіки довели недостатність цієї організаційної форми, тому спільно з адміністрацією Харківської області була висунута пропозиція створення на базі ХТЗ центру з ремонтування сільськогосподарської техніки. Навпаки, підприємство "Комунар" ліквідувало існуючу раніше мережу ремонту та обслуговування телевізорів, що призвело до широкого розвитку в цьому напрямку приватної ініціативи, і, як наслідок, ¾ порушення якості цього виду діяльності.

Ринкові умови призвели до знецінювання минулого досвіду підприємництва та менеджменту. Одним із питань, що постали, є трансформація організаційної структури виробництва підприємства. Напрямки трансформації організаційної струк­тури можуть бути такими:

перехід до програмно-цільових структур управління виробництвом, тобто орієн­тація на створення власних структур, а також структур, сумісних з іншими підприємствами, не обов’язково цієї ж галузі;

орієнтація організаційної структури виробництва на потреби маркетингу, що знайшло відображення як у власних відділах маркетингу, так і в появі фірм, здійснюючих реалізацію продукції;

підвищення гнучкості організаційної структури виробництва, яка повинна швид­ко реагувати на зміни кон’юнктури, а також умов діючого законодавства;

побудова організаційної структури виробництва, орієнтованої на зростання ефективності віддачі персоналу, що призвело до зростання потреби підприємств та фірм у кваліфікованій робочій силі, однак виникло протиріччя між необхідністю мати високу кваліфікацію і відсутністю можливості її накопичення;

оптимізація організаційної структури виробництва, що в першу чергу призве­ла до скорочення структурних одиниць, які безпосередньо не здійснюють вироб­ництво кінцевої продукції;

розвиток інформаційної бази та її зв’язок з новою структурою управління ¾ невід’ємною рисою сучасного суспільства є його інформатизація, тобто насичення виробництва та усіх сфер життя потоками інформації, що постійно збільшується, і управління потоками цієї інформації.

Переформування організаційної структури виробництва на більшості підпри­ємств відбувалося в напрямку розвитку функції маркетингу, оскільки в ринковій економіці реалізація є найбільш важливим елементом. Важливим фактором є й роз­виток рекламної діяльності та "паблик рилейшнз". Ця тенденція призвела до появи торговельних будинків та дилерської мережі. Так, ОАО „Автрамат” розвиває свою дилерську мережу на принципах взаємних інтересів зі своїми контрагентами. Контр­агенти рекламують та розповсюджують його продукцію, натомість маркетин­гові служ­би підприємства здійснюють продаж та рекламу продукції своїх постачальників.

У нових умовах стає пріоритетним напрямок економічної стійкості підпри­ємства, а також його економічна безпека. Проблеми безпеки виникають не тільки в зв’язку з можливістю втрати пріоритетів у використанні науково-технічних розробок. Такі проблеми мають місце при реструктуризації та приватизації підприємств. Також має місце тенденція приватизації тільки тих об’єктів державної власності, які приносять певний прибуток, а це наносить державі і певні збитки [2, 35 ñ.].