Навчальний посібник по дисципліні «Екологічна експертиза», страница 63

1.Необхідно завершити і реалізувати невідкладні заходи щодо обмеження шкідливої дії на навколишнє середовище найбільш небезпечних джерел забруднення.

2.Розробити і реалізувати комплексні програми, орієнтовані на досягнення балансу між рівнями шкідливої дії на навколишнє середовище і її здатністю до відновлення.

3.Створення системи державного управління використанням природних ресурсів, регулювання техногенної дії на навколишнє середовище як основу управління стійким розвитком суспільства.

В результаті реалізації Основних напрямів державної екологічної політики буде створена система збалансованого управління розвитком суспільства, яка стимулюватиме відновлення природних властивостей навколишнього середовища, компетентного  регулювання використання природних ресурсів і розвитку продуктивних сил країни. До механізмів реалізації державної екологічної політики відносяться: державна інституційна інфраструктура проведення природоохоронної політики, законодавчо-правовий  механізм регулювання виробничою діяльністю юридичних і фізичних осіб по охороні, використанню природних ресурсів і їх відходів, економічним механізмам природокористування і природоохоронної діяльності, механізм реалізації міжнародних, національних, регіональних, галузевих і місцевих природоохоронних програм. Ефективним засобом подолання екологічних криз повинне стати правове забезпечення (в т.ч. і екологічна експертиза) природоохоронної діяльності на основі практики застосування законодательств про охорону навколишнього природного середовища. Основні напрями здійснюватимуться за допомогою системи екологічного права. Правовий механізм повинен додати Основним напрямам чітку цілеспрямованість, формальну забезпеченість, сприяти регулюванню відносин в області екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і примусових мерів до юридичних і фізичних осіб по використанню природних ресурсів і їх відходів, юридичній відповідальності за порушення екологічного законодавства. Вивчення, аналіз і узагальнення практики застосування законодательств про охорону навколишньою природною передбачається здійснювати по двох напрямах: складання і затвердження екологічних нормативів природокористування (по надрах, грунтах, воді, повітрі, рослинності і так далі), складання і затвердження комплексу еколого-економічних показників державного контролю за станом навколишнього середовища і діяльності господарських структур. Крім того повинна бути передбачена систематизація екологічного законодавства, яка  повинна здійснюватися у формі кодифікування і інкорпорації з визначенням першочергових і перспективних законів і правових актів. Кодифікування передбачає ухвалення нових законів про зони надзвичайних екологічних ситуацій, екологічне страхування, рибне господарство, рослинний мир, екологічну (природно-техногенною) безпеку. Інкорпорація актів екологічного законодавства передбачає систематизацію законів і нормативно-правових актів екологічних законодательств або окремих розділів або витягання з них для використання в учбових, наукових і практичних цілей. В області екологічної експертизи розвиток законодавства передбачається по наступних напрямах:

1.Вдосконалення законодавчого забезпечення діяльності органів Міністерства екології і природних ресурсів, для чого передбачається використання досвіду практичних організацій, які проводять державну екологічну експертизу.

2.Розширення інструктивно-методичної бази здійснення державної екологічної експертизи.

3.Сприяння спеціалізованим організаціям в розробці державних будівельних норм України (ГСН) по питаннях складу і змісту розділів оцінки дії на навколишнє середовище (ОВОС) в проектно-планировочной документації, а також в підготовці посібників з ГСН, що діють, по питаннях складу і змісті матеріалів ОВОС в проектах будівництва підприємств, будівель і споруд.

4.Напрям основній діяльності эколого-экспертных підрозділів Міністерства екології і природних ресурсів на оцінку документації по видах діяльності і об'єктів, що представляють підвищену екологічну небезпеку.