Навчальний посібник по дисципліні «Екологічна експертиза», страница 51

-відповідати міжнародним принципам;

-включати що вже мають нормативний статус екологічні індикатори, у тому числі і міжнародні;

-дозволяти проводити їх обговорення, коректування і узгодження в рамках регіональних міжнародних схем;

-використовувати існуючу статистичну і моніторингову систему збору екологічної інформації;

-мати науково-методичне обгрунтування попереднього списку індикаторів, оцінки репрезентативності опису критеріїв стану і формулювання екологічних проблем і процесів регіону.

Важливим параметром є швидкість зміни або деградації середовища. Перехід до стійкого розвитку припускає поступове відновлення екосистем, що вирішує проблеми соціально-економічного розвитку.

15.2.Поняття екологічного індикатора екологічної оцінки стану ОС

У екологів є нездійсненна мрія, розробити єдину систему інтегрального критерію стану навколишнього середовища. У зв'язку з тим, що на сьогоднішній день це не можливо, використовуються або багатостадійна система оцінки, або по декількох паралельних напрямах. По окремих видах об'єктів природи або найбільш небезпечних видах забруднюючих речовин. Показники комфортності мешкання, куди входять і екологічні, істотно впливають на вартість об'єкту. Підхід до проблем оцінки стану природного середовища в різних країнах різний і визначається їх особливостями, географічними, політичними, економічними, культурними і так далі Найважливішими вважаються оцінки стани контролю, що відображають поведінку тих речовин, які представляють найбільшу небезпеку для населення і природного середовища певної місцевості через великі об'єми виділення або застосування, особливості транспорту, здатності накопичуватися в природних об'єктах, стійкість до руйнування. Всі дані розглядаються в динаміці, і положення вважається задовільним, якщо негативні показники з часом зменшуються. Виділяються наступні параметри, придатні для обліку:

-забрудненість місця існування населених місць;

-забрудненість води;

-розсіювання токсичних хімікатів в природних об'єктах;

-збір, зберігання, транспортування і переробка небезпечних відходів.

Звертає на себе увагу розкид в кількісних характеристиках забрудненості природних об'єктів. Останніми роками в Україні почали використовувати оцінки фітотоксичності, що є допустимою концентрацією в поверхневому шарі грунтів, при якій вміст важких металів в їжі не перевищує легко переносимий рівень, який встановлений ВІЗ. Міжнародні програми «Охорона вод Рейну», «Економічного розвитку» належать до найбільш крупних європейських рамкових угод, прагнучих отримати оцінку якості середовища за допомогою єдиної системи показників. У цих програмах ставиться питання про необхідність обліку трансграничних перенесень забруднень і розробки нових показників якості навколишнього середовища, що враховують сумісну їх дію. Найбільш використовувані критерії класифікаційних принципів є концепція, запропонована ЮНЕП в рамках реалізації положення  Конференції з навколишнього середовища і розвитку ООН (1992г.). Для ухвалення єдиних списків індикаторів необхідна початкова інформація екологічної статистичної бази. Уніфікована система збору і обробки інформації про стан навколишнього середовища, яке включає параметричне розділення всієї території ЄС по статистичних округах. Індикатори стійкого розвитку необхідні для того, щоб забезпечити міцну базу для осіб, що ухвалюють рішення на всіх рівнях, і сприяти інтеграції систем. Як індикатори застосовуються экостатистические, прямі параметри і інтегральні показники. Застосовуються і складніші індикатори, що вимагають спеціальних спостережень, таких як створення цифрових грунтових карт. Основні групи критеріїв:

-критерії якості навколишнього середовища;

-критерії стійкого розвитку;

-критерії дії, що відображають ефект впливу;

-критерії якості середовища для мешкання і дії на людину.

При визначенні індексів екологічної ситуації як основні виділяються стандарти якості живлення, якості медико-соціального середовища, экотоксикологические параметри, біоіндикаторні тести, індекси ресурсовоспроизводящего потенціалу параметрів визначення питомих нормативів на одиницю території – продукції, індекси оцінки риски. У теж час сама система оцінок ЮНЕП не має чіткої, логічно витриманої класифікаційної структури. Екологічний індикатор – це ознака, властива системі або процесу, на підставі якого проводиться якісна або кількісна оцінка тенденцій змін, визначення або оцінна класифікація стану екологічних систем, процесів і явищ. Екологічний індикатор може бути: