Навчальний посібник по дисципліні «Екологічна експертиза», страница 25

 


.)

Корректировка замысла инициатора и документации по реализации намечаемой деятельности с учетом выявления возможных неблагоприятных экологических, экономических, социальных и других последствий

 
 


Мал. 2.  Етапи проведення ОВОС  («Інженерна екологія» В.Т. Медведева, 2002. – 687с

Проведення ОВОС в Україні регулюється підзаконними актами. Положенням про склад і зміст матеріалів ОВОС запроектованої діяльності на перебування навколишнього середовища і природні ресурси на різних стадіях вирішення завдань будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переозброєння промислових, що діють, і інших об'єктів, затвердженим наказом Мінприроди від 08.06.1992 року №59, і ДБН А.2.2.-1-2003г. «Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище при проектуванні, і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування», які затверджені і у ведены в дію з 01.04.2004 року наказом Держбудом від 15.12.2003 р. №214. Матеріали ОВОС є об'єктами державної екологічної експертизи. Згідно ст.15 ЗУ «О екологічній експертизі» ОВОС оформляється у вигляді: А. Отдельного розділу, вимоги, до змісту якого викладені в ст.36 ЗУ; Б.Заявленія про екологічні наслідки діяльності, вимоги до змісту викладені в ст.35 ЗУ. Специфікою ОВОС є те, що оцінка здійснюється самим суб'єктом екологічно небезпечного об'єкту у складі проекту його будівництва. Об'єктивність ОВОС перевіряється в ході госэкоэкспертизы і госэкоконтроля. Певні особливості має трансгранична ОВОС, яка здійснюється згідно конвенції про оцінку впливу на середовище в трансграничному контексті від 25.02.1991 року, яка відбулася у Фінляндії, ратифікована Україною 19.03.1999 року. ОВОС проектованого виду діяльності включає наступні обов'язкові характеристики:

1.Матеріали інженерно-геологічних і екологічних досліджень по всьому комплексу досліджень середовища розміщення об'єкту будівництва (стан атмосфери, грунтів, поверхневих і підземних вод, флори і фауни, стану здоров'я населення і ін.), включаючи культурно-історичні пам'ятники, об'єкти природно-заповідного фонду

2.Дані, що характеризують використання основних природних ресурсів території в кількісних показниках по роках (водні ресурси, земля /грунт/, надра, ліси, рекреаційні зони і так далі).

3.Проектовані показники викиду шкідливих речовин в повітряне середовище, скидання їх в поверхневі водні об'єкти і розміщення підземних горизонтів.

4.Заходи по економії водних ресурсів, забезпечення ефективному очищенню всіх видів стічних вод, а також їх використанню для технічних потреб без скидання цих вод в природні водотоки і водоймища (замкнутий цикл водопостачання).

5.Ефективність і досконалість заходів, що передбачаються, щодо охорони атмосферного повітря від забруднення.

6.Заходи щодо забезпечення збереження, охорони і відтворення об'єктів рослинного і тваринного миру, природно-заповідного фонду, історико-культурної спадщини.

7.Забезпечення захисту населення і навколишнього середовища від шкідливої дії антропогенних фізичних, хімічних і біологічних чинників.

8.Оцінка можливих соціальних наслідків і характеристика передбачуваного екологічного і економічного збитку від реалізації даного проекту, зокрема оцінка ступеня риски для населення.