Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 57

Теоретико-методологічно легітимізуючи проблеми теоретичної соціалізації пра­­во­вої свідомості, слід зазначити, що сучаснi нелiнiйно детермiнованi трансфор­ма­цiй­нi тен­ден­цiї розвитку українського суспiльства, держави та права зумовленi низкою внут­рiш­нiх та зовнішнiх чинникiв, які недостатньо досліджені автором у попередніх ро­бо­тах, але вимагають подальшого дослідження саме зазначених чинників як початкових причин, джерел і, можливо, критерії певного пояснення даної проблеми [1]. У внут­рiш­ньому аспектi процес утворення в Українi правової держави заснованої на соцi­аль­но-демократичних началах, як однiєї з фундаментальних засад українського век­тор­ного правотрансформацiйного руху серед першочергових завдань нашої дер­жави найактуальнiшим стає пiдвищення практичної ефективностi чинного нацiо­наль­­ного законодавства. Одним iз головних засобiв досягнення цього, на думку автора, є формування в українських громадян цивiлiзацiйно узгодженої правосвiдомостi, яке передбачає, зокрема, вироблення єдиної загальнодержавної наукової концепцiї економіко-правового виховання, заснованої на полiфонiчних методологiчних течiях вiтчизняних комплексних науково-теоретичних дослiджень, що системно пояснюють будь-яке явище, процес, об'єкт, у тому числi й модель перехiдного суспiльства.

У такому контекстi слушним є зауваження академiка В. Я. Тацiя про те, що "од­ним з недолiкiв сучасних дослiджень є спроба описати функцiонування цiлого ряду державно-правових механiзмiв з позицiй правової держави, без врахування ре­алiй перехiдного перiоду та соцiально-правових вiдносин перехiдного суспiль­ства" [2].

На думку автора, наукова розробка, практичне виконання комплексу зав­да­нь, що ставляться перед правовим вихованням, необхiдне для того, щоб на всiх етапах усвiдомленого вiдношення до процесiв правотворення вiдбувався зворотний зв'язок, який би функцiонально забезпечував тi необхiднi втручання (з боку держави та суспiльства) у процеси правозаконного нормотворення, що не давали б можливостi розривати iсторично створену українську правову традицiю, яка завжди зберiгає функцiональну самодостатнiсть правової культури й iстини.

У планi загальноцивiлiзацiйних тенденцiй розвитку вирiшальною детер­мi­нан­тою еволюцiйного розвитку соцiальної природи людини є усвiдомлення того, що за зовнiшньою умовнiстю та узагальненiстю правових стандартiв стоять природно ство­ренi унiверсалiї правової культури, без яких нацiональне самовизначення у свiтовому суспiльствi (в аспектi правової поведiнки) втрачає правовпорядкований, право­окуль­­ту­ре­ний характер, такий, як свобода i вiповiдальнiсть, справедливiсть i рiвнiсть, самореалiзацiя й солiдарнiсть. А такої правової розвиненостi та зрiлостi в органi­за­цiї нацiонального соцiуму неможливо досягти без засвоєння кожним членом суспiль­ства та законодавчого ствердження державою свiдомих вимог права як iмпера­тив­них вимог власної людської природи. I навпаки, тiльки на науково узгодженому, iсто­ри­ко-тра­ди­цiйному, етичному (правовому) ґрунті функцiонування правового виховання можливі соцiально-природне та позитивне засвоєння й перебудова соцiальної (правової, економічної) дiйсностi.

Слід розглянути деякi цiннi мiркування, що дають змогу з сучасних позицiй розглянути феномен правовиховного процесу як цiлiсної системи, визначитися з окремими теоретичними проблемами.

Так, Й. Васькович та iншi обмежуються визначенням економіко-правового виховання як систематичної та цiлеспрямованої дiяльностi державних органiв та громадських органiзацiй, спрямованої на формування у людини правової свiдомостi й свiдомого ставлення до законiв держави [3; 4].

Доктор юридичних наук, член-кореспондент АПрНУ О. Ф. Скакун пропонує до­волi аргументоване (хоча, як здається, не достатньо чiтко окреслене) визначення правового виховання як цiлеспрямованої постiйної дiї на людину з метою форму­ван­ня у неї правової культури й активної правомiрної поведiнки [5].