Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 55

1. Міжнародна економіка, як відомо, є складною, цілісною органічною сис­те­мою. Її складовими є єдина технологічна, економічна, правова та соціально-куль­тур­на підсистеми. Процес становлення міжнародної економіки розпочався на базі світо­вого ринку з кінця ХІХ – початку 80-х років ХХ століття. До середини 80-х років ХХ століття світове господарство складалось із світового капіталістичного і світового со­ціалістичного господарства. Після розпаду Радянського Союзу і перетворень в краї­нах Східної Європи світове господарство набуває рис єдиного цілісного утворення, тоб­то міжнародної економіки. Її системні ознаки полягають в тому, що, по-перше, вона є со­ціально-орієнтованою економікою ринкового типу, а по-друге, її характеризують інтер­­на­ціо­налізація виробництва та пов’язана з нею інтеграція господарського життя.

2. Системні ознаки міжнародної економіки мають глобальний характер. А це означає, що тенденція ринкового розвитку світового господарства є об’єктивною, закономірною. Адже не може існувати міжнародної економіки, яка б не була за сво­єю природою ринковою системою. Отже, жодна країна світу за цих умов не може праг­ну­ти до соціально-економічного прогресу, не крокуючи ринковим шляхом, не нама­гаю­чись реалізувати на ринку свої конкурентні абсолютні та відносні порівняльні переваги.

3. З огляду на зазначені системні ознаки міжнародної економіки є всі підстави вважати, що саме ринкове реформування економіки України має цілком об’єктив­ний, а тому й безальтернативний характер. А отже, неминучим мусить бути інтег­ру­вання економіки будь-якої країни, в тому числі і нашої держави з іншими країнами, насамперед — з передовими.

4. Однак чималого поширення серед політиків, вчених у нашому суспільстві набули міркування, згідно з якими причинами численних негараздів суспільного жит­тя в Україні є нібито курс на ринкове реформування економіки, побудову правової та суверенної держави. А звідси й закиди на адресу владних структур. Маються на увазі докори про те, що, мовляв, хотіли ринку — не ремствуйте на падіння вироб­ництва, скорочення робочих місць, високий рівень безробіття й інфляції, погіршення соціального захисту людей тощо; хотіли демократичного суспільства, а маєте сус­пільс­тво правового безмежжя; зажадали суверенної, незалежної держави, а отри­ма­ли великі ускладнення щодо забезпечення енергоносіями, деревиною і т. ін. Але насправді причинами нинішнього скрутного становища України аж ніяк не є ринок, суверенність країни і демократичне реформування суспільства. Радше причинами є са­ме відсутність поки що справжніх ринкових відносин, реального й повного суве­ре­ні­тету держави та рішучого й послідовного створення правового суспільства в Україні.

Справедливість сказаного, на думку автора, підтверджує світовий досвід. Адже, як відомо, серед нинішніх членів Європейського Союзу, наприклад, немає країн, які повністю забезпечені необхідними для них енергетичними та іншими ресурсами. Та й за ме­жами цього інтеграційного об’єднання є чимало країн, котрі досягли висо­кого со­ці­ально-економічного розвитку саме на шляху ринку, суверенного розвитку та побу­до­ви правової держави. Тож, настав час збагнути нарешті, що не можна розрахо­ву­ва­ти на соціально-економічний прогрес без ринкового реформування еко­но­міки, без реального суверенітету держави, без створення правового суспільства.

5. У зв’язку із зазначеним і постає нагальна потреба в поліпшені якості під­го­товки кадрів у відповідності до вимог ринку. Кадри не повинні жахатися ринку через незнання його, а, усвідомлюючи його істинну природу, повинні бути здатними адап­ту­ватись до цього феномену і діяти цілком адекватно.