В окремих країнах ЦСЄ теперішній рівень прямих платежів аграрному сектору перевищує рівень, запропонований ЄС. Це означає, що фермери цих країн отримають підтримку в менших розмірах, ніж вони отримували перед вступом країни до ЄС. ЄС передбачає можливість доповнити прямі платежі, які фінансуються з бюджету ЄС, виплатами з національних бюджетів країн ЦСЄ. Однак загальна сума прямих платежів не може перевищувати їх рівень в теперішніх країнах-членах ЄС. Але хоча можливість такої компенсації повинна полегшити включення аграрного сектору країн ЦСЄ у Спільний ринок, уряди цих країн побоюються, що такий підхід потягне за собою процес ренаціоналізації САП, що загальмує розвиток останньої. Більше того, така ренаціоналізація стосуватиметься тільки частини країн розширеного ЄС і, що найгірше, найбідніших.
У правовому аспекті можна говорити про те, що вищезгадані пропозиції ЄС не відповідають закону вільної конкуренції. Наприклад, ЄС допускає можливість додаткових прямих платежів з національних бюджетів країн ЦСЄ. Однак, як вже було згадано, загальна сума усіх прямих платежів не може перевищувати рівня прямих виплат, які отримують країни ЄС, оскільки, згідно з позицією ЄС, така ситуація, за якої фермери нових країн-членів будуть отримувати вищу підтримку, буде суперечити ст. 87 Договору про створення ЄС. Згадана стаття визначає, що ніяка державна допомога, яка порушує чи загрожує порушенню конкуренції через сприяння певним підприємствам чи товарам, суперечить Спільному ринку [2]. З цієї точки зору постає питання: чи правомірною є ситуація, коли фермери нових країн-членів ЄС отримають 25% розміру прямих платежів від рівня в теперішніх країнах-членах ЄС. Суперечливою є і відповідність надання тільки частини прямих платежів зі ст. 34 згаданого Договору, в якій говориться, що загальна організація аграрних ринків виключає будь-яку дискримінацію між виробниками в межах ЄС [2].
Звичайно, не варто думати, що ЄС врахує всі вимоги й претензії країн ЦСЄ. Умови вступу є важкими, і рішення, остаточно ухвалене щодо дотаційної політики і квот на сільськогосподарську продукцію, буде мати значний вплив не тільки на аграрний сектор, але й на економіку країн у цілому.
___________
Література: 1. Report on the State of Agriculture of the Czech Republic / Ministry of Agriculture of the Czech Republic // from www.mze.cz. 2. Сельское хозяйство и пищевая промышленность в Польше в аспекте интеграции с Евросоюзом // www.minrol.gov.pl.
|
УДК 331.5.024.5 |
Горяйнова Ю. |
Розвиток маркетингового підходу
в регулюванні ринку праці
На сучасному етапі розвитку суспільства стає особливо актуальною проблема ефективного регулювання ринку праці у зв’язку зі змінами, що спостерігаються в період трансформацій. Підвищення ефективності в регулюванні ринку праці можна доcягти за рахунок застосування елементів маркетингу, що дозволяють визначити пріоритетні напрямки в цій сфері. Метою даної статті є визначення напрямків маркетингу на ринку праці, обґрунтування його значимості на всіх рівнях управління. Основним завданням, автор вважає вивчення маркетингового підходу до регулювання ринку праці. Вирішення цього завдання дозволить вийти на якісно нову політику державних служб зайнятості, спрямовану на запобігання та профілактику негативних процесів на ринку праці.
У процесі аналізу сучасного стану управління маркетингом варто вкладати роботи зарубіжних і вітчизняних вчених, присвячені ринку праці, — Р. Еренберга, Дж. Стігліца, С. Струмиліна, А. Котляр, В. Секретарюка, Д. Богині, В. Петюха, І. Петрової, М. Шаленка, і присвячені питанням маркетингу — Ф. Котлера, Ж. Ж. Ламбена, М. Портера, Г. Абрамишвілі, С. Анікієва, В. Беседіної, Л. Кіян, Е. Саруханова, С. Сотникової, А. Старостіної. Проте питання методології маркетингу праці ще недостатньо вивчені, тому існує потреба в глибшому аналізі регулювання ринку праці та визначенні напрямів щодо його вдосконалення, що обумовило актуальність і необхідність розгляду цього питання.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
