Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 128

Подпись: © Сталінська Г., 2003

УДК 339.92.334.726

Сталінська Г. 

Транснаціональні Компанії як рушійна

сила розвитку інтеграційних процесів

Інтеграція світового господарства набуває всеосяжного характеру, продовжує розвиватися й значною мірою залежить від транснаціональних компаній (ТНК). Про це свідчать факти розвитку міжнародних економічних відносин, зокрема: посилення експансії ТНК та зростання взаємозалежності державної економічної політики та політики ТНК у приймаючих країнах та в країнах базування останніх.

Величезну роль у процесі світової інтеграції відігравали й продовжують віді­гра­вати міжнародні компанії, у рамках яких здійснюється переміщення значної час­ти­ни ресурсів. Їхня влада та вплив зумовлюються концентрацією контролю над стра­тегічно важливими сферами — фінансами, робочою силою, технологією, постачан­ня­м сировини і компонентів, послугами й збутом.

Роль ТНК в інтеграційних процесах виявляється на двох рівнях: на мегаеко­но­мічному та на мікроекономічному. Під першим мається на увазі вплив ТНК на роз­ви­ток міждержавної інтеграції, під другим — на розвиток міжфірмової інтеграції.

Вплив ТНК на розвиток міждержавної інтеграції проявляється через взаємо­за­лежність діяльності ТНК та державної політики.

Концентрація людських здібностей, науково-технічного знання й досвіду, а також міжнародна (глобальна) організація управління дозволяють таким компаніям оптималь­но роз­міщувати джерела матеріально-технічного постачання, виробництва та збуту. Нез­ва­жаючи на свої транснаціональні структури, вони можуть викорис­то­ву­вати міжнародні роз­біжності у діловому циклі, економічній політиці, рівнях по­дат­ків і митних тарифів, тем­­пах інф­ляції, ставках заробітної плати, продуктивності, техні­чних стандартах, ном­енк­латурі по­пи­ту і т. д. Більше того, вони здатні деякою мірою зглад­жувати або підсилювати ці роз­біжності. Використовуючи сучасні системи планування й інформаційні комуніка­ції, багато хто з них зміг розробити та поши­ри­ти на ряд країн, регіонів і навіть на увесь світ досить ефек­тив­ні конкурентні стратегії. Зав­дя­ки зазначеним та іншим обставинам міжнародні компанії на­бу­ли зростаючого впливу на міждержавні відносини, особливо на міждержавну інтеграцію.

Транснаціональні компанії вважаються основними факторами формування конку­рен­т­оспроможності країн і реалізації їхніх конкурентних переваг на міжна­род­них ринках. Можливості та діяльність за технічним розвитком, виробництвом, про­да­жем, раціо­на­лі­за­цією й прийняттям ризику роблять їх основними учасниками конкуренції на світовому ринку. Процвітання країни в значній мірі залежить від успіхів функ­ці­о­ную­чих на її тери­торії ТНК. З цього й виникла взаємозалежність між ТНК, з одного боку, і державними інститутами та організаціями — з іншого. Міжнародні корпорації можна назвати специ­фіч­ними діючими особами в процесі розвитку міждержавних відносин. Отже, можна зробити висновок, що ТНК є однією з головних рушійних сил світової інтеграції.

Крім міждержавної інтеграції, ТНК є, перш за все, рушійною силою міжфір­мо­вої інтеграції. Основу такої інтеграції складають процеси злиття та поглинання. Ще одним до­казом розповсюдження міжфірмової інтеграції є створення нових форм ТНК, які ба­зую­ться не на раціональній організації, а на знаннях та інформації. Мова йде про ство­рен­ня та розповсюдження нових корпорацій, в основі яких лежать інтег­ра­ційні процеси в компаніях, їх об’єднання за допомогою глобальних інформаційних систем в стратегічні альянси та союзи різних типів. Головними ознаками таких но­вих корпорацій є, по-пер­ше, перетворення людського капіталу на головний елемент ак­ти­вів, матеріальні активи перестають бути головним джерелом ренти. По-друге, зростання в капітальних активах частки неречових елементів — брендів, патентів і под. По-третє, перехід до більш гнуч­ких контрактів зі співробітниками, партнерами, іншими структурними підрозділами. По-четверте, заменшення прихильності персо­на­лу до конкретної фірми внаслідок роз­ши­рення можливостей використання своїх навичок за її рамками. По-п’яте, розмивання меж компанії, відмова від жорсткого контролю за постачальниками та споживачами. У зв’язку з цим виникають нові види корпорацій: горизонтальні корпорації, адхократичні компанії, мережні корпорації, віртуальні компанії, компанії, в основі організації яких лежить аутсоосінг, які докорін­но відрізняються від класичних форм ТНК.