Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 94

Савельєва К.

УДК 339.138

Політика лобіювання в маркетинговому управлінні підприємствами

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки політика лобіювання є най­більш необхідною та суперечливою сферою управління в галузі зв’язків з громад­ськіс­тю в діяльності підприємств, а водночас і найменш розробленою. Тому остан­нім часом особливої актуальності набуває проблема вивчення й оцінки заходів лобіюван­ня, а також розробка напрямків щодо підвищення ефек­тив­ності їх використання.

Політика лобіювання — діяльність із взаємодії з державними посадовими осо­ба­­ми (установами) з метою впливу щодо вирішення питань, які цікавлять підп­риємство.

Дослідження політики лобіювання проводилося за розробленою авторами мето­ди­кою у 32 виробничо-торговельних та торгових підприємствах міста Донецька та До­нець­­кої області за напрямками: оцінка рівня співробітництва з владою та ступінь виконання завдань лобіювання.

Оцінюючи рівень співробітництва з представниками владних структур, слід звер­­нути увагу на такі сфери зв’язків з громадськістю: урядові зв’язки (органи законодавчої та виконавчої влади), місцеві та обласні установи.

Необхідно зазначити, що в порівнянні з іншими підприємствами у великих ви­роб­­ничо-торговельних організаціях (ЗАТ "Група Норд", ЗАТ "Сармат", ЗАТ "АВК", ЗАТ "Марг-Вест") заходи щодо управління урядовими зв’язками знахо­дять­ся на доста­т­ньо високому рівні завдяки особистим контактам керівників підпри­ємств, які від­стою­ють інтереси свого підприємства, та великим масш­та­бам ви­роб­ництва (значна кількість штатних працівників зобов’язує владу зважа­ти на їх інтереси як потен­ційних виборців; продукція, процеси виробництва вели­ких промислових підприємств є більш цікавими для урядовців, оскільки привер­та­ють увагу загальної громадськості).

Проведені дослідження показали, що малі торгові підприємства, серед яких: ТД "Каштан", ТОВ "Гастроном Росія", ТОВ ТД "Меркурій", ТОВ "Магазин Грузія", мають порівняно низький рівень взаємодії з представниками місцевої влади, що вка­зує на виникнення негативних факторів у діяльності (неможливість відстоювання інтересів). Одним з напрямків покращення комунікацій з владними структурами та підвищення ефективності політики лобіювання кожного малого торгового підпри­єм­ства може бути об’єднання їх у різні асоціації впливу.

Наступним етапом дослідження політики лобіювання є, на думку автора, оцін­ка сту­пеня виконання завдань лобіювання. Оцінка ступеня виконання завдань ло­бію­ван­ня була проведена за допомогою показників: ступеня аналізу підпри­єм­ством зовн­і­ш­ньої та внутрішньої інформації, яка стосується сфери лобіюван­ня; рівня інтерпретації та прогнозування змін у політичних акціях на різних рів­нях управління; ступеня використання у практичній діяльності заходів щодо за­хис­ту позицій підприємства.

Достатньо високі для ефективної діяльності у сфері зв’язків з грома­дсь­кіс­тю рівень аналізу інформації, яка стосується інтересів підприємства, і рі­вень інтерп­­ре­та­ції, прогнозування змін у політичному житті суспільства спос­тері­гається тільки на вели­ких промислових підприємствах (ЗАТ "Група Норд", ЗАТ "Сармат", ЗАТ "АВК", ЗАТ "Марг-Вест", ЗАТ "Київ-Конті", ВАТ "ДБКК") та торгових підпри­ємствах (ЗАТ "Маркомпрод", ЗАТ "Донецький ЦУМ", АТВТ ТЦ "Білий лебідь"), а також в середніх виробничо-торговельних (АТ "Фірма "Меблі", ВАТ "Вінтер", ЗАТ "Донецькриба").

Як свідчить дослідження, у діяльності середніх та дрібних підприємств низь­кий рівень використання заходів щодо захисту позицій підприємства.

На думку автора, оцінка ступеня виконання завдань лобіювання та рівень спів­робітництва з представниками влади дозволяє визначити місце політики лобіюван­ня серед конкурентів (рисунок).

Рис. Карта конкурентоспроможності політики