Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 115

Розвиток інфраструктури трудового посередництва, на думку автора, най­більш помітний на мезо-, тобто регіональному рівні, де поряд з державними посе­ред­­никами функціонують приватні, націлені на одержання прибутку від діяльності, ана­лі­зуючи діяльність яких, слід зазначити орієнтацію, насамперед, на ринок квалі­фі­ко­ва­ної праці, де компанії зацікавлені в наявності кваліфікованого персоналу і збалан­со­ваної інфраструктури. При аналізі участі державних органів у забезпеченні конку­рент­ного середовища на мезорівні, варто виділити зусилля з підтримки маркетин­го­вої інформації й ефективного кадрового забезпечення діяльності. Аналіз діяльності служ­би зайнятості на сегментах пропозиції праці показує, що найпоширенішим інст­ру­мен­том є маркетингові програми, спрямовані на підвищення конкурентос­про­мож­ності малозахищених категорій населення, а представники конкурентоспро­мож­них категорій залишилися в стороні.

Говорячи про маркетинг, необхідно згадати і про позиціонування товару, тобто вибір місця і часу його продажу. Дуже важливим є розміщення самих установ зай­ня­тості так, щоб їх відвідання не викликало часових і матеріальних витрат у потен­цій­них клієнтів. Це найбільш істотно для формування попиту на працю, тому що в даний час пропозиція праці пере­ви­щує попит майже у всіх ринкових сегментах. На думку автора, цей недолік можна усунути за допомогою розподілу адміністративних райо­нів на підрайони і створення більш роз­га­луженої мережі центрів зайнятості, засну­ван­ня філій у навчальних закладах.

Аналіз діяльності посередників на мезорівні дає можливість зробити висно­вок, що маркетинговий підхід на ринку праці розвивається і знаходить нові втілення в діяль­ності приватних кадрових агентств, що є новаторами в розвитку спектра послуг і ме­тодах захоплення ринку, що пояснюється їх економічною зацікавленістю в ре­зуль­­татах діяльності. Таким чином, деякі аспекти застосування маркетингу існують і на державному, і на регіональному рівнях, однак немає комплексності і системності в їхній розробці і застосуванні, які дозволили б більш ефективно регулювати про­це­си на ринку праці.

З огляду на вищевикладене, можна сказати, що аналіз та оцінка перера­хо­ва­них факторів дозволить забезпечити Державній службі зайнятості можливість ефек­ти­в­но регулювати процеси на ринку, а розвиток маркетингового підходу стане стимулом для цього ринку.

Подпись: © Денисова Н., 2003

УДК 338.49

Денисова Н.

Структура и состав социальной инфраструктуры в рыночной экономике

В условиях перехода к рыночным отношениям приоритетными в развитии ста­новятся, прежде всего, хозяйственные системы, которые связаны с непосред­­ствен­ным удовлетворением потребностей населения в услугах и одновременно выс­ту­пают элементом инфраструктуры рынка. К таким функциональным подсис­те­мам принадлежит социальная инфраструктура [1].

Для определения сущности и состава социальной инфраструктуры были рас­смот­рены исследования Ж. Т. Тощенко, А. Д. Павловой, А. Г. Ягодки, А. Н. Алымова и др. В результате можно отметить, что концептуальные подходы к определению сущ­нос­ти социальной инфраструктуры значительно отличаются, создавая размытость опре­де­ления социальной инфраструктуры. Объяснение такого положения можно найти в постоянном развитии и усложнении структуры социальной инфраструктуры.

По мнению автора статьи, социальная инфраструктура — это система видов деятельности, а также предприятий различных организационно-правовых форм, соз­дающих организационно-экономические условия для деятельности, направ­лен­ной на удовлетворение потребностей населения в услугах на определенной терри­то­­рии. Под структурой социальной инфраструктуры понимается состав ее эле­мен­тов с соответствующими связями в динамике их развития и функционирования. Не­п­­рерывность развития, выражающаяся в постоянном изменении структуры сис­те­мы, является важнейшей особенностью социальной инфраструктуры. В процессе развития социальной инфраструктуры расширяется состав ее элементов и услож­ня­ются их взаимосвязи.