Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 82

Оскільки лише деякі парламентські комісії можуть виконувати ці функції, представницькі органи багатьох країн певну частину перерахованих функцій здій­сню­ють не прямо, а опосередковано, через спеціальні установи — органи вищого державного фінансового контролю.

Хоча органи вищого державного фінансового контролю виконують функції, передані їм органами законодавчої влади, у законодавстві більшості демократичних країн спеціально обговорюється, що їхня діяльність незалежна від усіх галузей дер­жав­ної влади. Це виражає потребу суспільства у фінансовому контролі, який не піддається тиску ні з боку виконавчої, ні з боку законодавчої влади.

Незалежність — основний принцип діяльності органів вищого державного фінан­со­вого контролю у всіх індустріально розвинутих країнах. Причому незалежність не тіль­ки ретельно обґрунтована законодавством, але й традиційно поважається. Не­за­­леж­ність органу вищого державного фінансового контролю та його керівника — це критерій його ефективності. Якщо орган вищого державного фінансового конт­ро­лю має намір під­дати перевірці фінансову діяльність уряду, у нього повинно бути досить авторитету для цієї роботи без загрози відплати і досить сил для здійс­нен­ня таких планів. Крім того, ке­рів­ник органу вищого державного фінансового контролю має потребу в статусі, що доз­во­ляє йому переконувати вищих урядовців у важли­вос­ті своїх рекомендацій чи прохань про надання інформації. Незалежність керів­ни­ка органу вищого державного фінан­со­во­го контролю в багатьох країнах підсилюється відображенням його ролі в Конституції країни.

Ще один прояв незалежності органу вищого державного фінансового конт­ролю — свобода вибору об’єкта перевірки. В усіх розвинутих країнах втручання уряду і ви­ко­нав­чої влади у вибір об’єкта державної фінансової перевірки мінімальне чи відсутнє взагалі. Орган вищого державного фінансового контролю має сво­бо­ду у визначенні тієї ін­фор­мації, яку він збирається повідомити. Інформація, що пові­домляється, визначається незалежним рішенням самого органу контролю, але не суб’єктами, яких перевіряють.

На сучасному етапі практично всі розвинуті країни (у тій чи іншій формі) мають органи вищого державного фінансового контролю, потенціал яких усвідомлюється важли­вим фактором у сфері суспільних перетворень. Орган вищого державного фінан­­со­вого контролю, що забезпечує високу якість управління, дає додаткові можли­вості законодавчій та іншій галузям влади зробити розподіл і управління держав­ними ре­сур­сами більш ефективним. Більшість країн (особливо в останні десятиліт­тя) вжи­вають дієвих заходів щодо подальшого розвитку органів державного фінан­со­вого конт­ролю, підвищення ефективності їхньої роботи. Зазвичай ці заходи пов’я­зані з удос­ко­на­ленням законодавства, що визначає місце зазначених органів у сис­темі дер­жав­ного управління, їхню роль, права і можливості.

На сьогодні в системі державного фінансового контролю України назріло багато питань, які потребують обов’язкового вирішення на найвищому зако­но­давчому рівні. Для підвищення ролі держави в регулюванні ринкової економіки не­обхідно законодавчо вирішити питання, пов’язані з формуванням міцної норма­тив­но-правової бази державного фінансового контролю, його сучас­ним методо­ло­гіч­ним, інструктивним і матеріально-технічним забезпечен­ням, соціальним забез­пе­че­н­ням працівників контрольного апарату, стиму­люванням праці державних конт­ро­ле­рів, забезпеченням їх фізичного захи­сту. Не розроб­лено чіткої та повної нор­ма­тив­но-правової й методологічної бази держав­ного фінансового контролю, загальних правил його діяльності, не застосовуються й сучасні, випробувані в розвинених кра­їнах тех­нології контролю, не розглядаються нові підходи до напрямів і пріоритетів у діяльності контролюючих органів, відсутні належні матеріально-технічна й соціальна бази.

Сьогодні проблеми удосконалення та посилення державного фінансового конт­ролю залишаються актуальними як з теоретичних, так і з практичних питань. Для їх вирішення необхідно: