Тенденції розвитку фондових ринків у контексті світової інтеграції. Деякі негативні аспекти світової інтеграції. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки, страница 100

Європейські країни мають приклади інших моделей взаємодії науково-техніч­них ідей. На специфіку організації інноваційного процесу в цих країнах вплинув ряд обставин. Насамперед, європейські фірми як носії науково-технічного прогресу ма­ють істотні обмеження в порівнянні з американськими корпораціями — порівняно вузь­кий націо­нальний ринок. Капіталовкладення в наукові розробки вимагають значних масштабів виробництва для рентабельності результатів. У свою чергу таке вироб­ницт­во повинне мати широкі ринки збуту. З цієї причини інноваційні процеси в Європі стали стикатися з обмежуючими рамками національних ринків: при не­ве­ликих об­ся­гах реалізації вартість наукоємного продукту зростала, а конку­рент­о­сп­ро­мож­ність падала. У цих умовах для підвищення ефективності виробництва й конку­рен­то­спро­мож­ності товарів була створена міжнародна кооперація європей­сь­ких фірм, що доз­во­лила розширити масштаби ринку за рахунок їх інтеграції. Іншим фактором, що вплинув на механізм інноваційного процесу в європейських країнах, був конкурент­ний тиск американських і японських фірм. Відставання у сфері нау­кових досліджень призводило до втрати конкурентних позицій на своєму власному ринку. Це підш­тов­ху­вало до об’єднання капіталів і стимулювало інтеграцію фірм. Ефект інтеграції поз­на­чився не тільки на розширенні інноваційного процесу, але й на ефективності роз­по­ділу праці при організації спільних проектів і об’єднанні наукових потенціалів різних фірм. Як показує європейський досвід, угоди про ко­операцію укладають насам­пе­ред між фірмами, що мають досягнення в тій чи іншій сфері майбутнього спільного проекту.

Відзначаючи особливості інноваційного процесу в різних країнах, варто під­крес­лити, що якщо в США і Японії є підстави для дискусії про більш значний внесок малого бізнесу в сучасні напрямки НТП, то для європейських країн картина досить прозора: головними лідерами інноваційного процесу є великі й найбільші корпо­ра­ції. Саме їх частка вкладень і державних субсидій є найбільшою.

Формування моделі інноваційної системи, яка має стати складовою промис­ло­вої стратегії в Україні, набуває своїх особливостей. По-перше, домінування три­ва­­лий час спе­ци­фіч­ної планової моделі трансферу технологій призвело до підриву ін­но­ваційної бази про­мис­ло­вості України. По-друге, з ряду причин використання но­вої тех­ніки та тех­но­логії за ос­тан­ні роки були фрагментарними, домінували тра­ди­цій­ні технології. Це зу­мов­лює проник­нен­ня іноземних технологій на вітчизняний ринок. По-третє, недостатня ско­ординованість дій різних суб’єктів інноваційного простору. Внаслідок відсутності дію­чої моделі ухвалення рішень та відповідної ін­фор­маційної бази досить складною є роз­роб­ка гнучкої іннова­цій­ної політики, адек­ватної як внутрішнім умовам й курсу реформ, так і економічній стра­тегії України у світовій політиці. Ця стратегія повинна бути орієнто­ваною на освоє­н­ня базових інновацій, які дозволяють перейти до нових технологічних структур вироб­ни­цт­ва й забезпечити конкурентоспроможність підприємства на світовому ринку.

ОРГАНИЗАЦИОННОЕ ПРОЕКТИРОВАНИЕ РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ ПРЕДПРИЯТИЯ

Реформирование экономики в странах СНГ основано на реструктуризации пред­­приятий, которая не всегда является оптимальной в связи с отсутствием ме­то­дик обоснования. Современные методы реструктуризации предприятия должны бази­ро­ваться на диагностике, организационном проектировании и создании организа­цион­ной картины предприятия.

Предлагается использовать для реструктуризации бизнеса сценарный подход, с помощью которого можно было бы проиграть условия создания конкурентоспо­соб­ной продукции и увеличения стоимости компании.

Организационное проектирование включает разработку концепции и прог­рам­мы реструктуризации. Одним из ключевых моментов разработки концепции яв­ля­ется анализ миссии, критериев успеха, бизнес-процессов, сегментов рынка, пот­ре­­бителей, специализации, конкурентов, текущей стратегии, стратегии роста и выжи­ва­ния. Используя теорию реструктуризации, предлагается реализовать функцио­наль­ные, организационные, информационные и, частично, кадровые структуры.