Основные тенденции социального развития коллектива в экономически развитых странах. Способы активизации трудовой деятельности персонала предприятия. Принципи праксеології — новий напрямок розвитку мотивації на підприємстві, страница 8

Практично всі промислові спілки та наукові товариства Японії створювали групи спеціалістів для вивчення й аналізу ринкових технологічних проблем. Саме ре­зультати цих аналітичних досліджень і формували урядову політику в цьому питан­ні. Дуже часто лідери промисловості давали рекомендації керівництву МІТІ про мож­ли­ві шляхи і напрямки вирішення тих чи інших проблем. Неодноразово вони висту­пали ініціаторами створення національних науково-дослідних проектів та спеціаль­них дослідницьких груп.

Вже багато років досвід Японії в цих питаннях є чинником ферменту в США та Західній Європі. Між іншим, під впливом японського досвіду велика кіль­кість вищих навчальних закладів Великобританії почала реформу існуючої сис­теми відокремле­ного галузевого вивчення механічної інженерії, фізики, елект­ро­ніки, що гальмувала розвиток нових технологій, які нерідко виникають на стику існуючих технологій.

На основі аналізу досвіду підприємств різних країн даної галузі зроблено вис­нов­ки про необхідність застосування наступних заходів:

скорочення витрат часу на транспортування продукції;

скорочення життєвого циклу продукту;

підвищення якості продукту;

збільшення кількості продукту, запропонованого користувачу;

детальнішого вивчення думки клієнта щодо продукту.

Основною метою інноваційної політики українських підприємств є інтен­си­фікація впровадження нових технологічних і організаційних рішень у сфері мате­рі­альної продукції, експлуатації та послуг. Для її здійснення є необхідною підтримка інноваційних інституцій, стимулювання та реклама інноваційних форм виробництва в суспільстві та серед суб’єктів господарської діяльності. Формулювання основ і визначення окремих напрямків підвищення інноваційності підприємств вимагають співпраці багатьох відомств та установ, що займаються підготовкою проектів відпо­відних постанов уряду. Держава здійснює інноваційну політику, використовуючи ін­ст­рументи економічної та фінансової політики, забезпечує організаційно-правову базу, що стимулює й винагороджує інноваційну поведінку суб’єктів економічної діяльності.

Спираючись на досвід провідних країн необхідно підкреслити, що інноваційна політика України, з одного боку, повинна бути пов’язана з науково-технічною, осві­тянською, науковою політикою, а з іншого — з економічною: промисловою, сільсько­гос­подарською, політикою розвитку інфраструктури (інформація, транспорт, зв’язок). Особливо важливим для реалізації інноваційної політики є вибір пріоритетних на­прямків розвитку економіки та вибір з їх числа шляхів, що ведуть до змін структури економіки, структури й способів використання джерел енергії, а також шляхів роз­в’язання економіко-правових питань для відновлення та охорони природного сере­довища.

Інноваційність економіки є важливою умовою підвищення конкурентності то­ва­рів та послуг, сприяє розвитку експорту, підвищує економічний і соціальний рівень жит­тя. Інноваційність української економіки є умовою для здобуття нею серйоз­них позицій в процесі інтеграції із світовою економікою, особливо з еко­номікою ЄС.

Грузина И.

УДК 331.101.3:658

5, Способы активизации трудовой деятельности персонала предприятия

В современных условиях, когда внедрение новой техники и технологий при­ве­ло к росту производственных мощностей под контролем отдельного рабо­чего, к за­висимости эффективности организации от действий работника, к слож­­ности и раз­но­об­раз­ию принимаемых решений, традиционные методы орга­ни­зации труда оказываются непригодными. Эффективность производства обеспе­чивается пози­тив­ными действия­ми работника, его внутренней заинтере­сован­ностью в результатах сво­ей деятельности, сле­довательно, главным в ме­недж­менте человеческих ресур­сов становится побуждение работников к раз­витию своих способностей для более ин­тен­сивного и продуктивного труда. Транс­фор­ма­ция экономики нашей страны ока­зы­вает влияние на сознание людей, на их мо­ти­вационную структуру и требует ра­ди­кального преобразования системы уп­рав­­ле­ния персоналом. Речь идёт о разра­бот­ке новых подходов к проблеме ак­­ти­­­визации чело­ве­ческого фактора, благодаря чему можно достичь высокой про­из­водительности труда и обеспечить жизнедеятельность предприятия.