Інноваційний розвиток промислового виробництва вимагає реформування відносин власності, системи управління інноваціями, створення ринкового механізму регулювання економічних відносин. Основу інноваційного розвитку складає науково-інноваційний процес, який включає: фундаментальні та прикладні дослідження; дослідно-конструкторські, проектні та технологічні розробки; випробування і промислове освоєння новацій. Головною метою науково-інноваційного процесу є отримання таких результатів, що придатні для практичного використання на промислових підприємствах і для отримання прибутку. Саме за таких умов він може бути віднесений до інноваційної діяльності, яка вимагає певних джерел фінансування та економічних стимулів (пільгове оподаткування, кредитування, бюджетне фінансування тощо). Другою складовою науково-інноваційного процесу є діяльність підприємств стосовно реалізації інновацій.
Кризова ситуація в науково-інноваційній сфері обумовлена відсутністю стратегії інноваційного розвитку, що може бути досягнутий завдяки створенню передумов для швидкого й ефективного впровадження технічних новинок у всі сфери діяльності підприємств; збереженню та розвитку науково-технічного потенціалу підприємств, здатного здійснювати їх стратегічний розвиток; створенню необхідних матеріальних умов для збереження висококваліфікованих наукових кадрів інноваційної сфери.
Розвиток інновацій передбачає розробку такого механізму управління інноваційною діяльністю, що включає ряд етапів: розробку і їх освоєння, вихід на ринок; освоєння та зростання обсягу виробництва за рахунок збільшення його масштабів і зниження витрат; досягнення зрілості, яка характеризується вдосконаленням продукції, покращенням її якісних характеристик і модифікації в умовах конкуренції, що пов’язана з тиражуванням нововведень; моральне старіння продукції, її неконкурентоспроможність за рахунок появи на ринку інших інновацій. Реалізація перелічених етапів може бути здійснена завдяки застосуванню стратегічного управління інноваціями, яке є складовою частиною інноваційного менеджменту з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу.
Розробка стратегії інноваційного розвитку підприємства включає прийняття стратегічних завдань, оцінку можливостей та ресурсів для їх рішення; аналіз стану розвитку науково-інноваційної сфери і організаційних структур, обґрунтування чинників, які впливають на інноваційну стратегію. При цьому слід враховувати фактор часу, який є найбільш впливовим для інновацій, а також забезпечувати сучасними технологіями отримання та передачі інформації. В процесі розробки стратегії важливим є врахування усієї кількості факторів, що впливають, пов’язаних з вибором та обґрунтуванням відповідного її типу (табл. 1).
При виборі та обґрунтуванні стратегії необхідно враховувати такі цільові критерії, як обсяг виробництва, прибуток, обсяг збуту, окупність інвестицій, наявність грошових коштів. Обґрунтування стратегії здійснюється також з урахуванням відношень ринок — продукт за допомогою матриць, що дають можливість визначати стратегічні комбінації в залежності від умов ринку та альтернатив продукції, з якою підприємство виходить на ринок. Серед умов ринку враховуються існуючий ринок, розширення ринку та новий ринок. В якості альтернатив продукції порівнюються альтернативи сучасна, поліпшена та принципово нова. Для кожної з цих умов ринку та альтернативи продукту існує власна стратегія, що може бути обрана підприємством. При цьому необхідно постійно відстежувати динаміку кон’юнктури ринку, ступінь конкуренції та фінансовий стан підприємства.
Таблиця 1
Чинники, які впливають на відповідний тип стратегії інноваційногорозвиткупідприємства
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.