Основные тенденции социального развития коллектива в экономически развитых странах. Способы активизации трудовой деятельности персонала предприятия. Принципи праксеології — новий напрямок розвитку мотивації на підприємстві, страница 51

підвищення якості продукту;

збільшення кількості продукту запропонованого користувачу;

детальнішого вивчення думки клієнта щодо продукту.

Основною метою інноваційної політики українських підприємств є інтенсифікація впровадження нових технологічних і організаційних рішень у сфері матеріальної продукції, експлуатації та послуг. Для її здійснення є необхідною підтримка інноваційних інституцій, стимулювання та реклама інноваційних форм виробництва в суспільстві та серед суб’єктів господарської діяльності. Формулювання основ і визначення окремих напрямків підвищення інноваційності підприємств вимагають співпраці багатьох відомств та установ, що займаються підготовкою проектів відповідних постанов уряду. Держава здійснює інноваційну політику використовуючи інструменти економічної та фінансової політики, забезпечує організаційно-правову базу, що стимулює й винагороджує інноваційну поведінку суб’єктів економічної діяльності.

Спираючись на досвід провідних країн необхідно підкреслити, що інноваційна політика України, з одного боку повинна бути пов’язана з науково-технічною, освітянською, науковою політикою, а з іншого — з економічною: промисловою, сільськогосподарською, політикою розвитку інфраструктури (інформація, транспорт, зв’язок). Особливо важливим для реалізації інноваційної політики є вибір пріоритетних напрямків розвитку економіки та вибір з їх числа шляхів, що ведуть до змін структури економіки, структури й способів використання джерел енергії, а також шляхів розв’язання економіко-правових питань для відновлення та охорони природного середовища.

Інноваційність економіки є важливою умовою підвищення конкурентності товарів та послуг, сприяє розвитку експорту, підвищує економічний і соціальний рівень життя. Інноваційність української економіки є умовою для здобуття нею серйозних позицій в процесі інтеграції із світовою економікою, особливо з економікою ЄС.

УДК 331.101.3:658

Грузина И.А.

ХГЭУ

Аспирант кафедры бизнеса и

предпринимательства, 2 курс

Способы активизации трудовой деятельности персонала предприятия

В современных условиях, когда внедрение новой техники и технологий привело к росту производственных мощностей под контролем отдельного рабочего, к зависимости эффективности организации от действий работника, к сложности и разнообразию принимаемых решений, традиционные методы организации труда оказываются непригодными. Эффективность производства обеспечивается позитивными действиями работника, его внутренней заинтересованностью в результатах своей деятельности, следовательно, главным в менеджменте человеческих ресурсов становится побуждение работников к развитию их способностей для более интенсивного и продуктивного труда. Трансформация экономики нашей страны оказывает влияние на сознание людей, на их мотивационную структуру и требует радикального преобразования системы управления персоналом. Речь идёт о разработке новых подходов к проблеме активизации человеческого фактора, благодаря чему можно достичь высокой производительности труда и обеспечить жизнедеятельность предприятия.

В экономической литературе рассматриваются различные подходы к активизации трудовой деятельности персонала предприятия, однако до сих пор отсутствует действенное решение данной проблемы. В этой связи целью статьи является обобщение известных способов активизации высокопроизводительного труда, обоснование необходимости их комплексного применения и формирование на этой основе рациональной системы мотивационного влияния на работников для достижения целей предприятия.

Некоторые авторы подчёркивают роль материального стимулирования в повышении производительности труда персонала и, прежде всего, такого его элемента, как заработная плата [1; 2]. Так, А. В. Калина для разрешения противоречий между почасовой формой оплаты труда и потребностью стимулирования повышения производительности предлагает усилить стимулирующую роль тарифной заработной платы на основе применения гибкого тарифа. Согласно данной концепции тарифная заработная плата дифференцирует плату в зависимости от сложности труда, стимулирует рост квалификационного уровня работников и стимулирует индивидуальные результаты их труда. Концепция гибкого тарифа положена в основу динамичной модели заработной платы, которая, кроме тарифа, зависящего от достигнутого уровня выработки, включает периодическое премирование за индивидуальные достижения и премирование за результаты деятельности предприятия в целом [1].