Основные тенденции социального развития коллектива в экономически развитых странах. Способы активизации трудовой деятельности персонала предприятия. Принципи праксеології — новий напрямок розвитку мотивації на підприємстві, страница 4

Ці тенденції повинні враховувати національні особливості нашої країни, в якій формується модель змішаної економіки, що передбачає врахування тенденцій сві­то­­вого економічного розвитку разом з особливостями, притаманними нашій країні.

Важливого значення набувають проблеми якісного розвитку національної еко­номіки, що передбачає створення конкурентоспроможної економіки інновацій­но­го типу [3]. Серед нових процесів у світовій економіці слід відзначити такі [4]: підви­щен­ня пріоритетної ролі спеціалізації та кооперування виробництва наукомісткої продукції, високих технологій, нових видів матеріалів; суттєве випередження вироб­ницт­ва науково-технічних знань та інформації у зв’язку з фундаментальними змін­а­ми в міжнародному поділі праці (торгівля ліцензіями, ноу-хау, науковою інформацією, нау­ково-технічними консультаціями тощо); підвищення значення торгівлі фінансо­ви­ми послугами (кредити, депозити, чеки, лізинг тощо).

Як відомо, промислове виробництво нашої країни має досить високий науко­во-технологічний потенціал, високотехнологічні конкурентоспроможні виробництва та якісний кадровий потенціал, які сприяють збереженню можливостей не лише онов­лен­ня, а й подальшого розвитку [3].

Якісні ринкові перетворення вимагають формування сучасного глобального середовища постіндустріального інформаційного суспільства. Головним виробни­чим ресурсом для такої господарчої системи є інформація, а вирішальним чинником виробництва — знання. Причому необхідні для виробництва знання набувають такого статусу, як трудові капітальні чинники. Тому визначення інформації та знань в якості фактора виробництва дає можливість подолання відносної обмеженості при­родних ресурсів. Цим пояснюється той факт, що набувають великого значення економічні процеси, які засновані на використанні принципово нових закономір­нос­тей, що зумовлює появу на ринку не просто товару, а пакету товарів, послуг та інформації. Це можливо на основі реалізації інтелектуальних здібностей кожного конк­ретного індивіда, і у зв’язку з цим економічне зростання в більшій мірі починає залежати не від прогресу матеріального виробництва, а від розвитку здібностей індивіда. Саме ця тенденція передбачає необхідність визначення нових орієнтирів економічного зростання та формування нової господарської парадигми. У сучасних умовах постає проблема глобалізації економіки, ключовими факторами якої є ін­фор­маційний, економічний та технологічний.

Визнання інформації і знань в якості суспільного ресурсу вимагає здійснення їх характеристики (таблиця).

Таблиця

Інформація та знання як суспільний ресурс

Ознака

Характеристика

Специфічні властивості

Відносна легкість тиражування інформації.

Споживання інформаційних ресурсів не призводить до їх зменшення.

Взаємний обмін інформацією сприяє збільшенню інформаційного потенціалу.

Форма існування

Знання існують практично в невідчужуваній формі.

Знання можуть виступати у вигляді інформації для широкого кола фахівців.

Засвоєння, збільшення та практичне використання інформації в знаннях залежать від здібностей індивіда.

Характер виробництва

Знання є наслідком досягнення особистістю високого інтелектуального рівня.

Створення інформації залежить від подачі знань у вигляді певних повідомлень.

Характер відтворення

Відтворення знань становить створення нових знань на основі засвоєння значного обсягу даних.

Відтворення інформації становить процес її тиражування та відновлення.

Характер участі

у суспільному виробництві

Знання, перетворюючись на чинник виробництва, з урахуванням власти­вос­ті безмежного самозростання, здатні багаторазово збільшувати резуль­та­ти, які не призводять до зростання витрат.

Інформація в процесі її перетворення на знання може призводити до зростання витрат.

Інформаційні ресурси пов’язані з інтелектуальною комунікацією між фа­хів­цями. Це сприяє накопиченню та переробці інформації для викорис­тан­ня її в практичній діяльності.

Інформація та знання в сучасних умовах стають стратегічним ресурсом та ключовим елементом у соціально-економічній діяльності людини.