Досліди свідчать, що опір тіла людини постійному струму більший ніж змінному будь-якої частоти. Різниця в значеннях опору постійному і змінному (50 Гц) струму особливо велика при малих напругах (до 5...10 В). Із зростанням напруги ця різниця зменшується і потішаючи з 40...50 В опір тіла людини як постійному, так і змінному струму промислової частоти отав практично однаковим. Останнім часом експериментальне знайдено, що еквівалентні за небезпекою значення обох видів струмів: 120 В постійного і 42 В змінного струму викликають однакові ураження.
Вплив частоти струму на наслідки електротравматизму дуже великий. Доведено, що найнебезпечнішими відносно електричних ударів в змінні струми з промисловою частотою 50 Гц, зі збільшенням частоти небезпека ураження зменшується. Практично це зменшення починається з частоти 1000 Гц і вище. Небезпечна дія струму на організм людини значно послаблюється, починаючи з частоти 500 Гц. При частотах, що перевищують сотні кілогерц дія струму, як правило, не призводить до електричного удару, однак відносне опіків ці струми так само небезпечні, як і змінний струм промислової частоти. Ця особливість струмів високої частоти використовується в медицині, де малопотужні установки СВЧ, УВЧ, ЗВЧ широко застосовують з лікувальною метою.
Час проходження струму через тіло людини сильно впливав на наслідки ураження в зв’язку з тим, що на протязі часу різко падав опір людини більш імовірним стає ураження серця і накопичуються інші негативні наслідки. Наприклад, для змінного струму частотою 50 Гц гранично допустимий струм при дії протягом 0,1 с становить 500 мА, а при дії протягом 1 с - вже 50 мА (ДЕСТ 12.1.038-82). Досліди показують, що при невеликих напругах (до 20...30 В) за 1-2 хвилини опір знижується майже на 25%, а іноді і більше чим більше часу діє струм, тим більше імовірність важкого чи смертельного ураження. Така залежність пояснюється тим, що зі збільшенням часу дії струму на живу тканину підвищується значення цього струму, нагромаджуються негативні наслідки впливу струму на організм і, нарешті, підвищується ймовірність співпадання моменту проходження струму через серце з вразливою фазою серцевого циклу (кардіоциклу).
Наслідки дії струму на живий організм полягають в порушенні функції центральної нервової системи, змінах складу крові, місцевому руйнуванні тканин організму під впливом теплоти, що виділяється, порушенні роботи серця і легенів і т. ін.
Очевидно, що зі збільшенням тривалості дії ці всі негативні чинники нагромаджуються, а вплив їх на стан організму збільшується.
2.4. Вплив шляху проходження струму на наслідки ураження
Практично і експериментальне доведено, то шлях проходження струму в тілі липини відіграє суттєву роль в наслідках ураження. Особливо небезпечним в ураження людей в тому випадку, коли людина торкається до струмоведучих пристроїв верхньою половиною тіла, де на шляху протікання струму лежать серце, легені, головний мозок, тобто життєво важливі органи.
Якщо струм проходить іншим шляхом, дія його на життєво важливі органи може бути лише рефлекторною, а не безпосередньою. При цьому небезпека імовірності важкого ураження різко зменшується. Крім того, оскільки шлях струму визначається місцем прикладання струмоведучих частин до тіла потерпілого, вплив його на наслідки ураження проявляється ще і тому, то опір шкіри на різних ділянках різний.
В електропатології шлях струму через тіло людини носить назву "петля струму", якою відбулося ураження. Можливих шляхів струму у тілі людини дуже багато. Номенклатуру цих петель розробив Г.Л. Френкель. На практиці зустрічається переважно 15 характерних петель, найпоширенішими з них є 5 (рука-рука; руки - ноги; нога - нога, голова – ноги, голова—руки).
Найчастіше струм проходить через тіло людини шляхом рука – рука (приблизно 40% випадків) або права рука – ноги (20%).
Найнебезпечнішими є петлі голова - руки і голова - ноги. В цьому випадку струм може проходити через серце, головний і спинний мозок. Ці петлі виникають відносно рідко.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.