Критерієм небезпеки електротрапматизму є значення сили струму. Розрізняють три ступені дії струму при проходженні його через організм людини: відчутний, невідпускаючий і фібриляційний струм, їх найменші значення називаються пороговими. Так, людина починає відчувати найменший струм в межах 0,1 мА при змінному і 5...7 мА при постійному струмі. Ця дія при змінному струмі позначається слабким свербежем і легким поколюванням, при постійному струмі людина відчував теплоту тим місцем, яким торкнулася до струмоведучої частини. Ці значення струму є межею або порогом, з якого починається область відчутних струмів. Величина вказаного порогового відчутного струму справедлива тоді, коли струм проходить по шляху рука - рука, чи рука - нога. Якщо людина торкнулась ніжнішими ділянками шкіри, відчутний струм буде мати ще менше значення.
Пороговий відчутний струм не може викликати ураження людини, і в цьому випадку він вважається безпечним. Однак не можна допустити, щоб такий струм довгий час проходив через тіло людини, тому що він може від’ємно вплинути на стан її здоров’я, а також бути побічною причиною нещасного випадку, оскільки людина, що працює з електрообладнанням, відчувши струм, може втратити впевненість в своїй безпеці і прийняти неправильне рішення.
Якщо струм збільшити понад поріг відчутного струму, у людини виникають судороги м’язів і неприємні хворобливі відчуття, значенням безпечного струму беруть 10...І5 мА. При більших значеннях у людини біль стає нестерпним і судорожне скорочення м’язів таким значним, що людина не може їх перебороти. Людина не може розімкнути руку, в якій затиснутий провідник, не може відкинути від себе дріт, самостійно припинити контакт з струмоведучою частиною і стає нібито прикованою до неї, тому цей струм має назву невідпускаючого. Струм 10...20 мА вважається порогом невідпускаючого струму. Такий струм є безпечним для людини, якщо він не викликає раптового ураження її. Однак при довгому проходженні значення струму буде зростати за рахунок зниження опору тіла і це може спричинити навіть смерть.
При дії постійного струму вважається, що невідпускаючих струмів немає, оскільки людина при будь-яких його значеннях може самостійно відірватись від струмоведучих частин. Але у момент відриву у неї настає дуже болюче скорочення м’язів. Випробовування показали, що найбільше значення постійного струму, за якого людина ще може витримати біль в момент відриву рук від провідника, становить 50...80 мА. Цей - струм умовно прийнятий за невідпускаючий поріг для постійного струму.
Електричний струм, що викликає при проходженні через організм фібриляцію серця, називається фібриляційним, а найменше його значення - пороговим фібриляційним струмом,
Сила фібриляційного змінного струму становить 100 мА не більше 5 А при частоті 50 Гц та 300 мА і не більше 5 А для постійного.
Струм більше 5 А, як при постійній напрузі, так і при 50 Гц, як правило, фібриляцію серця не викликає. При дії такого струму виникає раптова зупинка серця, минаючи стан фібриляції. Якщо дія струму була короткочасною (до 1-2 с) і не викликала ураження серця після відключення струму, серце, як правило, самостійно оновлює нормальну діяльність.
На практиці були випадки виживання людей після того, як через них проходив струм у кілька ампер і навіть у кілька десятків ампер, але всі вони ставили інвалідами.
Коли напруга постійного чи змінного струму збільшується, опір тіла людини зменшується в десятки разів. Зменшення опору тіла людини зі зростанням напруги відбувається в основному за рахунок зменшення опору шкіри. Підвищення напруги приводить до пробою рогового шару шкіри. Дослідами встановлено, що пробій рогового пару шкіри можливий при напрузі близько 50 В і вище. Коли настає електричний пробій шкіри людини. вся напруга підводиться до відносно малого (300 Ом) опору внутрішніх органів тіла. Це збільшує силу струму, по проходить через тіло людини, і посилює тяжкість ураження.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.