Дія електричного струму на організм людини і основні види ураження електричним струмом. Безпека праці при виконанні земляних робіт, страница 14

Земляні роботи, як правило, механізовані, виконуються з допомогою складної меліоративної техніки і вимагають підвищеної уваги до вирішення питань безпеки праці меліораторів.

Незважаючи на високий рівень механізації земляних робіт, частину їх робіт доводиться виконувати ручним способом (зачистка траншей, планування дна котловану, роботи а малими об'ємами в тісних умовах, і не можна використати землерийну техніку).

Земляні роботи - це дуже трудомісткий і небезпечний процес. Безпечність виконання цих робіт залежить від виду і способу їх виконання, умов рельєфу місцевості, виду споруди і роду ґрунту.

Ґрунти за своїм складом поділяють на скельні і нескельні. До скельних належать спаяні і зцементовані породи, що мають значну щільність і малу вологоємкість. Це найміцніша основа для будівель і споруд.

До нескельних ґрунтів належать незцементовані (піщані, глинисті) ґрунти, фізико-механічні властивості яких певною мірою залежать від їх вологості. Так, наприклад, глинисті ґрунти при зволоженні із твердого стану переходять в тістоподібний, при подальшому зволоженні - текучий стан. Крім цього, на властивості цих ґрунтів впливає також низька температура. З настанням зимових холодів в них можуть утворитися випучення (нерівномірне здуття землі), а навесні, після відтаювання, ґрунти в місцях випучення стають настільки насиченими водою, що втрачають свою початкову міцність, внаслідок цього фундаменти насосних станції, гідроспоруд зимою піднімаються, а навесні опускаються, що може призвести до появи на них тріщин. Сюди належать також лесовидні ґрунти, які мають високу міцність в сухому стані, а при зволоженні втрачають зв'язок між частками, що призводить до обвалювання ґрунтових мас.

При розробці ґрунтів порушується їх структура, і вони втрачають зв'язність. Залежно від структури ґрунти бувають зв'язні, в яких крім сил тертя існують сили зчеплення міх частками (глинисті, суглинисті) і незв'язні, в яких відсутні вказані властивості (піщані, гравелисті, насипні).

Аналіз травматизму свідчить, що можуть бути випадки обвалу мерзлих ґрунтів під час їх розробки, мерзлий грант при низьких температурах має достатню міцність, щоб утримуватись у вертикальних стінках, але при змінній температурі і відлигах він втрачав міцність і в ньому з'являються тріщини, в результаті цього незакріплені вертикальні стін­ки і круті відкоси обвалюються.

Аналіз статистичного матеріалу з виробничого травматизму останніх років показав, що близько 10% всіх нещасних випадків з важкими наслідками пов'язані з виконанням земляних робіт.

Основною причиною травматизму при виконанні робіт в обвали ґрун­тових мас, що призводять до катастрофічних наслідків, засипаються нижні ділянки робіт разом з машинами, обладнанням і людьми. Найчастіше обвали ґрунтових нас виникають навесні і восени в період активної дії поверхневих вод, дощів і відтаювання ґрунтів. Обвали ґрунту спостері­гаються, коли:

1) перевищується глибина розробки без кріплення;

2) недостатньо міцне кріплення;

3) неправильна розборка кріплення;

4) нестійкі укоси із-за великої їх крутизни,

Тому всі заходи з техніки безпеки при виконанні земляних робіт треба спрямувати на те, щоб запобігати обвалам ґрунтових мас. Копання тран­шей, котлованів чи каналів може бути з вертикальними стінками або з відкосами.

В ґрунтах природної вологості з непорушеною структурою копання тран­шей і котлованів з вертикальними стінками без кріплення, згідно з ви­могами СНиП ІІІ-4-80*, дозволяється на глибину не більше:

1) в насипних, піщаних і гравелистих ґрунтах – 1 м;

2) в супіщаних                                                       - 1,25 м,

3) в суглинках і глинах                                         - 1,5 м.

Копання траншей роторним екскаватором в щільних зв'язних ґрунтах допускається з вертикальними стінками без кріплення на глибину не більш як 3 м. У разі необхідності перебування працівників в траншеях треба обладнати кріплення.

Для котлованів і траншей глибиною до 3 м використовують інвентарне , кріплення, а для більш глибоких  кріплення виготовляють за індивіду­альним проектом, що затверджується головним інженерок будівельної організації.