Дія електричного струму на організм людини і основні види ураження електричним струмом. Безпека праці при виконанні земляних робіт, страница 16

Вимоги безпечного проведення земляних робіт повинні пророблятися, насамперед, в проектній документації - в проекті виконання робіт і його складовій частині - технологічній карті на земляні роботи згідне з СНиП 3.02.01-87.

При копанні котлованів і траншей в місцях руху людей і транспортних засобів навколо місця виконання робіт встановлюють суцільні огорожі ви­сотою 1,2 м з системою освітлення, в межах призми обвалу ґрунту при копанні траншей і котлованів забороняється складати матеріали і обладнання, не можна встановлювати машини і механізми, допускати їх рух, прокладати залізниці, ставити стовпи для ліній електропередач чи зв'язку.

До початку робіт необхідно виконати всі заходе щодо відводу поверх­невих і ґрунтових вод. Щоб не докотити обвалу грунту при появі грун- тових вод на укосах виїмок слід вжити заходи до відводу чи зниженню їх рівня (закладання дренажу, лотків чи відкачувати воду). Спосіб захисту котлованів і траншей від притоку поверхневих і ґрунтових вод залежно від геологічних і гідрогеологічних умов наведено в 11ВР.

В місцях переходу робітників через траншеї глибиною понад 1 м необхідно влаштовувати перехідні містки шириною не менш як 0,6 м з пе­рилами висотою 1,1 м. Для спуску людей в траншеї і котловани встанов­люють драбини шириною 0,6 м з перилами чи приставні драбини.

Грунт, що виймають з траншеї або котловану, треба розміщати на відстані не менше як 0,5 м від брівки.

3.2. Безпека праці при механізованій розробці грунту

Добір машин для механізованої розробки ґрунту залежить від трудо­місткості і обсягу розробляємого грунту, рельєфу місцевості, виду і розміру земляних споруд, а також від відстані, на яку необхідно пе­реміщати грунт.

До землерийних машин належать одно- і багатоковшові екскаватори, до землерийно-транспортних - бульдозери, скрепери і грейдери, які використовують для пошарової розробки грунту, його транспортування і вивантаження в відвали чи насипи.

Одноковшові екскаватори завдяки своїм потужним рихлячим власти­востям і високій продуктивності отримали найбільше розповсюдження  у виконанні земляних робіт. Залежно від виробничих умов для змінного обладнання екскаваторів використовують прямі і зворотні лопати, драг-дайни, грейдери та ін.               

При експлуатації машин на будівельному майданчику з метою безпе­ки визначають небезпечну зону.

Небезпечна зона екскаватора при роботі в забої являв собою коло, описане радіусом при найбільш можливому вильоті ковша, збільшеному на 5 м. Небезпечна зона роботи бульдозера, скрепера, грейдера відпо­відає ділянці, що відведена для їх роботи і маневрування.

Інтервали між працюючими одна з одною землерийно-транспортними машинами - не менш як 15...20 м.

Небезпечну зону огороджують добре видимими попереджувальними зна-ками. При виконанні робіт може виникнути необхідність в додатковому огородженні  чи в зміні розмірів небезпечної зони. За визначення роз­мірів, небезпечних зон і встановлення огородження відповідають ке­рівники робіт.          

Якщо випадково в небезпечну зону робіт потрапили люди, машиніст зобов'язаний зупинити машину і подати звуковий чи світловий сигнал. При навантаженні грунту екскаватором в небезпечну зону потрапляв ав­томобіль, що вивозить грунт. В цьому випадку екскаваторник не повинен проводити завантаження, якщо в кабіні перебувають люди. Шофер пови­нен вийти з кабіни, він може залишитись в кабіні лише тоді, коли вона обладнана захисним козирком.

Автомобіль під навантаження необхідно поставити так, щоб ковш екс­каватора навантажував грунт виключно з задньої чи бокової сторона ку­зова.

Екскаватори з прямою лопатою розробляють грунт, що розміщений, як правило, вище за рівень стоянки машини. Одноковшові екскаватори з пря­мою лопатою доцільно і безпечно використовувати в забої висотою, що дорівнює максимальній висоті підйому ковша. Але при установці екскава­тора на дні котловану пряма лопата може формувати укоси тільки в ме­жах першої третини цієї висоти, а потім вона утворив вертикальну стін­ку з нависаючим козирком у верхній частині забою. Такі козирки при об­валі можуть стати причиною травмування працівників, тому їх треба своєчасно обвалювати.